1. Розвиток української мови

Зміст

Вправа 1. Прочитавши слова в таблиці, виконайте завдання.

А. Заповніть першу колонку, скориставшись довідкою (усно).

Б. Що спільного, а що відмінного в цих мовах? Яка мова має більше спільних ознак з українською? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.

Усі три мови належать до індоєвропейської сім’ї, тому деякі слова мають давні спільні корені. Відмінності полягають у графіці (українська послуговується кирилицею, а польська й англійська — латиницею), у звуковому складі та граматиці.

Найбільше спільних ознак з українською мовою має польська, адже обидві належать до слов’янської групи. Наприклад, слова «небо» — «niebo» та «крок» — «krok» майже однакові за звучанням і значенням. В англійській мові (германська група) ці поняття позначають інші слова: «sky» та «step». Слово «папір» в українській споріднене з польським «papier» та англійським «paper», бо воно прийшло з латини.

Вправа 2. Прочитавши текст, виконайте завдання в тестовій формі.

• Доберіть до кожної групи лексики приклади (усно).

(Варіант В — «русло, чарувати» — зайвий, це загальновживані слова).

Вправа 3. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е й и, і виконайте завдання.

1. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня (Л. Костенко).

2. Де ти єси, ясна водо, де тихі зорі полоскались, де білі хмари тінню брались (В. Стус).

3. Світе мій гучний, мільйонноокий, пристрасний, збурунений, німий… (В. Симоненко).

4. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі з халабудами й без них (В. Малик).

А. Знайдіть у реченнях неологізми й застарілі слова, зробіть над ними відповідні записи: неол., заст.

1. У присмеркові доброї дібровості (неол.) пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості (неол.) сідлає вічність чорного коня.

2. Де ти єси (заст.), ясна водо, де тихі зорі полоскались, де білі хмари тінню брались.

3. Світе мій гучний, мільйонноокий (неол.), пристрасний, збурунений, німий…

4. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі (заст.) з халабудами й без них.

Б. Розкрийте лексичне значення цих слів (усно).

• Дібровість — авторський неологізм Ліни Костенко, що означає стан, атмосферу або дух дубового лісу (діброви).
• Дніпровість — авторський неологізм, що передає особливі риси, велич і настрій річки Дніпро.
• Єси — застаріла форма дієслова «бути» у другій особі однини теперішнього часу («ти є»).
• Мільйонноокий — поетичний неологізм Василя Симоненка на позначення величного простору, який має мільйони очей або вогнів.
• Мажі — застаріле слово (історизм), великі чумацькі вози для перевезення солі та риби.

Вправа 4. Випишіть слова іншомовного походження. З перших букв виписаних слів складіть назву українського міста.

Естетика, неологізм, еліпс, релакс, графа, онікс, дисципліна, ангар, реферат.

Назва українського міста: Енергодар.

Вправа 5. Запишіть слова у дві колонки: 1) без апострофа; 2) з апострофом. Поясніть значення виділених слів (усно). З перших букв виписаних слів складіть біблійний вислів.

1) Без апострофа:

• Морквяний
• Освячений
• Вирячити
• Алюр

2) З апострофом:

• Нез’ясований
• Екстер’єр
• Пам’ять
• Олів’є
• Лев’ячий
• Об’єднання
• В’єтнам
• Арф’яр

Біблійний вислів: «Мова — не полова».

Лексичне значення виділених слів:

• Екстер’єр — зовнішній вигляд, статура тварини або зовнішній архітектурний вигляд будівлі.
• Алюр — спосіб ходи чи бігу коня (крок, рись, галоп).
• Арф’яр — музикант, який грає на арфі.

Вправа 6. Випишіть слова, які, на вашу думку, потрібно частіше вживати в повсякденному житті. Поясніть їхнє лексичне значення (усно).

Слова для частішого вживання: свічадо, легіт, руханка, жужмом, худерлиця, жаріти.

Лексичне значення слів:

• Свічадо — дзеркало або підвісний світильник.
• Легіт — тихий, теплий і ніжний вітерець.
• Руханка — ранкова гімнастика або прості фізичні вправи.
• Жужмом — усе разом, безладною купою, гуртом.
• Худерлиця — дуже худорлява людина або дитина.
• Жаріти — випромінювати жар, червоніти від тепла або тліти без полум’я.

Вправа 7. Прочитавши гумореску, виконайте завдання.

А. Який міжмовний омонім використав П. Глазовий у гуморесці «Кухлик»?

Павло Глазовий використав міжмовний омонім «язик» (в українській мові це орган мовлення та смаку в роті, а в російській мові це слово також позначає мову як засіб спілкування).

Б. Виразно прочитайте гумореску за ролями.

Для читання за ролями слід розподілити слова між трьома учасниками:

1) Автор — читає вступні та проміжні репліки спокійним розповідним тоном.

2) Дід — говорить розважливо, доброзичливо, а наприкінці — із дотепною та щирою повчальною іронією.

3) Продавщиця — промовляє з роздратуванням, гордовитою зневагою та типовою штучною манерою.

Вправа 8. Напишіть невеликий роздум (п’ять–сім речень) на тему «Чому незалежно від регіону всі громадяни України в громадських місцях повинні говорити українською мовою?».

Державна мова є головним символом єдності нашого народу в усіх куточках країни. Коли ми спілкуємося українською мовою в громадських місцях, ми створюємо спільний захищений простір і виявляємо повагу до співгромадян. Єдина мова долає штучні бар’єри між регіонами та зближує людей. Крім того, мова є міцним фундаментом національної безпеки й культурної незалежності. Усі громадяни мають право чути й вільно розуміти рідну мову в транспорті, магазинах чи державних установах. Вільне володіння державною мовою свідчить про високу культуру та зрілість суспільства. Саме мовна єдність робить нас сильною і неподільною державою.

Вправа 9. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

Вправа 10. Прочитавши речення, виконайте завдання.

А. Перепишіть речення, розкривши дужки.

1. Є боротьба за долю України. Все інше — то велике мискоборство (Л. Костенко).

2. Перша міська ратуша була дерев’яною, друга — із цегли, на три поверхи (Р. Пастух).

3. Тепер же на клич прославленого кошового відгукнулися всі, хто вмів тримати шаблю в руці (І. Шаповал).

4. У затишку прожити не судилось: вдарив грім — і зразу шкереберть усе пішло, що ніби тільки снилось, як життєіснування й життєсмерть (В. Стус).

5. І вийшов я на гори, як Хорив, поглянув на Дніпра важке свічадо, братам далеким поклонився радо (Д. Павличко).

6. Молоді, зовсім юні, а такі вже черстводухи (Олесь Гончар).

Б. Знайдіть у реченнях неологізми й застарілі слова, зробіть над ними відповідні записи: неол., заст. Розкрийте лексичне значення цих слів (усно).

• Мискоборство (неол.) — авторський неологізм Ліни Костенко, що означає дріб’язкову боротьбу за особисту вигоду чи матеріальні блага.
• Ратуша (заст.) — будинок міського самоврядування з вежею в давніх містах.
• Кошовий (заст.) — виборний ватажок козацького війська на Запорозькій Січі.
• Шабля (заст.) — старовинна холодна зброя з вигнутим клинком.
• Життєіснування, життєсмерть (неол.) — авторські неологізми Василя Стуса, які філософськи передають драматизм буття.
• Свічадо (заст.) — старовинна назва дзеркала; у тексті переносно позначає блискучу поверхню Дніпра.
• Черстводухи (неол.) — авторський неологізм Олеся Гончара на позначення бездушних, байдужих та черствих людей.