1. Розвиток української мови

Зміст

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Прочитавши слова в таблиці, виконайте завдання.

А. Заповніть першу колонку, скориставшись довідкою (усно).

Б. Що спільного, а що відмінного в цих мовах? Яка мова має більше спільних ознак з українською? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.

Спільність цих мов зумовлена їхньою належністю до індоєвропейської сім’ї, що пояснює наявність слів зі спільними етимологічними коренями. Основні відмінності полягають у графічних системах (кирилиця в українській мові проти латиниці в англійській та польській), фонетичному ладі та належності до різних мовних груп. Найбільшу кількість спільних рис з українською має польська мова, оскільки обидві належать до слов’янської групи. Наприклад, лексеми «небо» — «niebo» та «крок» — «krok» практично ідентичні за семантикою та звучанням. В англійській же мові ці поняття передаються генетично відмінними словами «sky» та «step».

2. Прочитавши текст, виконайте завдання в тестовій формі.

3. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е й и, і виконайте завдання.

1. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня.
2. Де ти єси, ясна водо, де тихі зорі полоскались, де білі хмари тінню брались.
3. Світе мій гучний, мільйонноокий, пристрасний, збурунений, німий…
4. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі з халабудами й без них.

А. Знайдіть у реченнях неологізми й застарілі слова, зробіть над ними відповідні записи: неол., заст.

1. У присмеркові доброї дібровості (неол.) пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості (неол.) сідлає вічність чорного коня.
2. Де ти єси (заст.), ясна водо, де тихі зорі полоскались, де білі хмари тінню брались.
3. Світе мій гучний, мільйонноокий (неол.), пристрасний, збурунений, німий…
4. Плавно, поволі сунуть битим шляхом широкі мажі (заст.) з халабудами й без них.

Б. Розкрийте лексичне значення цих слів (усно).

Дібровість — авторське слово, що позначає властивість або атмосферу діброви (дубового лісу). Дніпровість — авторське слово, що передає характерні ознаки, дух або велич річки Дніпро. Єси — застаріла форма дієслова “бути” у другій особі однини теперішнього часу (ти є). Мільйонноокий — неологізм, що вживається для опису чогось, що має безліч очей або джерел світла (наприклад, нічне місто або всесвіт). Мажі — великі чумацькі вози, зазвичай криті, що використовувалися для перевезення вантажів.

4. Випишіть слова іншомовного походження.

Естетика, неологізм, еліпс, релакс, графа, онікс, дисципліна, ангар, реферат.

З перших букв виписаних слів складіть назву українського міста.

Естетика Неологізм Еліпс Релакс Графа Онікс Дисципліна Ангар Реферат

Відповідь: Енергодар.

5. Запишіть слова у дві колонки: 1) без апострофа; 2) з апострофом. Поясніть значення виділених слів (усно).

Без апострофа:

1. Морквяний
2. Освячений
3. Вирячити
4. Алюр

З апострофом:

1. Нез’ясований
2. Екстер’єр
3. Пам’ять
4. Олів’є
5. Лев’ячий
6. Об’єднання
7. В‘єтнам
8. Арф’яр

Біблійний вислів:

«Мова — не полова».

Значення слів:

• Екстер’єр — зовнішній вигляд тварини (собаки, коня) або архітектурний вигляд будівлі.
• Алюр — спосіб ходу або бігу коня (наприклад, крок, рись або галоп).
• Арф’яр — музикант, який професійно грає на арфі.

6. Випишіть слова, які, на вашу думку, потрібно частіше вживати в повсякденному житті. Поясніть їхнє лексичне значення (усно).

Слова, які варто вживати частіше: свічадо, легіт, руханка, жужмом, худерлиця.

Пояснення лексичного значення:

• Свічадо — дзеркало або підвісний світильник, люстра.
• Легіт — легкий, приємний вітерець.
• Руханка — фізичні вправи для розминки, гімнастика.
• Жужмом — усе разом, без ладу, купою, не розбираючи.
• Худерлиця — дуже худа людина.

7. Прочитавши гумореску, виконайте завдання.

А. Який міжмовний омонім використав П. Глазовий у гуморесці «Кухлик»?

Павло Глазовий використав міжмовний омонім язик.

8. Напишіть невеликий роздум про використання української мови в громадських місцях.

Українська мова — це державний символ, який об’єднує нас незалежно від місця проживання. Коли ми говоримо нею в громадських місцях, ми створюємо єдиний культурний простір і виявляємо повагу до своєї країни. Це допомагає кожному громадянину почуватися вдома в будь-якому місті чи селі. Використання рідної мови зміцнює нашу національну ідентичність та є питанням національної безпеки. Державна мова в публічному просторі — це ознака свідомого суспільства та взаємоповаги. Саме через мову ми демонструємо світу свою єдність і силу.

10. Виконайте завдання до поданих речень (розкрийте дужки та вкажіть неологізми й застарілі слова).

А. Речення з розкритими дужками:

1. Є боротьба за долю України. Усе інше — то велике мискоборство.
2. Перша міська ратуша була дерев’яною, друга — із цегли, на три поверхи.
3. Тепер же на клич прославленого кошового відгукнулися всі, хто вмів тримати шаблю в руці.
4. У затишку прожити не судилось: вдарив грім — і зразу шкереберть усе пішло, що ніби тільки снилось, як життєіснування й життєсмерть.
5. І вийшов я на гори, як Хорив, поглянув на Дніпра важке свічадо, братам далеким поклонився радо.
6. Молоді, зовсім юні, а такі вже черстводухи.

Б. Аналіз слів:

• Мискоборство (неол.) — боротьба за дрібні матеріальні інтереси чи вигоду.
• Ратуша (заст.) — будівля міського самоврядування.
• Кошовий (заст.) — головний воєначальник, голова коша (військового табору) на Запорозькій Січі.
• Шабля (заст.) — старовинна холодна зброя з вигнутим лезом.
• Життєіснування, життєсмерть (неол.) — авторські слова для позначення складних філософських процесів життя і смерті.
• Свічадо (заст.) — дзеркало; у переносному значенні — гладка поверхня води.
• Черстводухи (неол.) — байдужі, бездушні люди.