Історична гра
Яка роль в історії І. Виговського?
Іван Виговський — гетьман, який прагнув добитися незалежності козацької держави. Після смерті Богдана Хмельницького він продовжив курс на зміцнення Гетьманщини, але натрапив на внутрішні конфлікти й тиск Московії. Найвідоміший його крок — укладення Гадяцької угоди.
Назвіть положення Гадяцької угоди 1658 р.
Гадяцька угода передбачала федерацію — Річ Посполиту Трьох Народів, куди на рівних правах мали входити Польське королівство, Велике князівство Литовське та Велике князівство Руське (Україна). Україна в межах кількох воєводств отримувала широку автономію: власні суди, військо й скарбницю. Православна церква зрівнювалася в правах із католицькою.
На основі якої історичної події було написано роман “Чорна рада”?
Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” спирається на реальну подію — козацьку раду в Ніжині 1663 року. Там обирали гетьмана Лівобережної України, а боротьба між претендентами загострила протистояння й посилила розкол у козацькому середовищі.
Чи справді я був «сонцем Руїни»?
Гетьмана Петра Дорошенка й справді називали «сонцем Руїни». Так його назвали через спроби об’єднати Правобережжя й Лівобережжя в одну державу та зупинити період воєн і втручання сусідів, який відомий як Руїна.
Як можна розпізнати пам’ятки українського бароко?
Українське бароко впізнають за пишними формами й рясним декором (ліпнина, різьблення), а також за виразною грою світла й тіні. У храмах часто бачимо п’ять або дев’ять грушоподібних куполів і багатоярусні дзвіниці.
Чому історики визначають мою роль як суперечливу?
Роль гетьмана Івана Мазепи вважають суперечливою через різкий політичний поворот. Довгий час він підтримував царя Петра I і мав його довіру. Коли стало зрозуміло, що царська політика звужує права Гетьманщини, Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII, сподіваючись через союз добитися незалежності України. Через це одні називають його зрадником, а інші — патріотом, який пішов на ризик заради держави.
Як розвивалися наукові знання наприкінці XVII ст.?
Наприкінці XVII століття головним осередком науки в Україні була Києво-Могилянська академія. Тут вивчали не тільки богослов’я, а й мови (латинську, грецьку), поетику, риторику, філософію та природничі дисципліни. Її випускники ставали помітними церковними, культурними й політичними діячами.
Чому важливо було підняти повстання проти Петра І?
Іван Мазепа та частина старшини вважали, що виступ проти Петра І потрібен, щоб зберегти автономію Гетьманщини. Цар обмежував права й вольності1. Історична гра
Яка роль в історії І. Виговського?
Іван Виговський — гетьман, який прагнув зробити козацьку державу самостійною. Після смерті Богдана Хмельницького він продовжив його політику, але мав проблеми через конфлікти всередині країни та тиск Московії. Найвідоміше рішення Виговського — укладення Гадяцької угоди.
Назвіть положення Гадяцької угоди 1658 р.
Гадяцька угода передбачала федерацію — Річ Посполиту Трьох Народів. До неї мали входити Польське королівство, Велике князівство Литовське та Велике князівство Руське (Україна) на рівних правах. Україна в межах кількох воєводств отримувала автономію, власні суди, військо та скарбницю. Православна церква мала отримати рівні права з католицькою.
На основі якої історичної події було написано роман “Чорна рада”?
Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” спирається на реальну подію — козацьку раду в Ніжині 1663 року. Там обирали гетьмана Лівобережної України, а боротьба між претендентами загострила розкол серед козаків.
Чи справді я був «сонцем Руїни»?
Гетьмана Петра Дорошенка справді називали «сонцем Руїни». Так його назвали через спроби зібрати докупи Правобережжя і Лівобережжя та зупинити період війн і втручань інших держав, який називають Руїною.
Як можна розпізнати пам’ятки українського бароко?
Українське бароко впізнають за пишними формами та великою кількістю декору (ліпнина, різьблення), а також за грою світла й тіні. У храмах часто є п’ять або дев’ять грушоподібних куполів і багатоярусні дзвіниці.
Чому історики визначають мою роль як суперечливу?
Роль Івана Мазепи вважають суперечливою через різкий поворот у політиці. Довгий час він був союзником Петра I, але побачив обмеження прав Гетьманщини й вирішив діяти проти царя. Мазепа таємно перейшов на бік Карла XII, сподіваючись здобути незалежність України. Тому одні називають його зрадником, а інші — патріотом.
Як розвивалися наукові знання наприкінці XVII ст.?
Наприкінці XVII століття головним осередком освіти й науки в Україні була Києво-Могилянська академія. Там вивчали богослов’я, мови (латинську, грецьку), поетику, риторику, філософію та природничі дисципліни. Її випускники часто ставали відомими церковними, культурними й політичними діячами.
Чому важливо було підняти повстання проти Петра І?
Іван Мазепа та частина старшини вважали повстання проти Петра І потрібним, щоб зберегти автономію Гетьманщини. Політика царя звужувала права й вольності козацтва, а участь у Північній війні виснажувала українські ресурси.
Чим унікальна Конституція Пилипа Орлика?
Конституцію Пилипа Орлика 1710 року вважають однією з перших конституцій у світі. Вона закріплювала поділ влади на законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман) і судову, обмежувала владу гетьмана та визначала права й свободи козацтва та інших станів.
Яка версія створення картини вам відома?
Ідея картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану” з’явилася в Іллі Рєпіна влітку 1878 року під час гостювання в маєтку Сави Мамонтова. Там історик Дмитро Яворницький зачитав копію листа-відповіді запорожців на ультиматум султана Мегмеда IV. Хоч лист був радше літературним памфлетом XVII століття, його зухвалий гумор так вразив Рєпіна, що він одразу зробив перший ескіз.
Які явища та процеси характерні для періоду Руїни?
Для Руїни (друга половина XVII ст.) характерні:
- Громадянська війна: боротьба за гетьманську владу між козацькими угрупованнями
- Розкол України: поділ Гетьманщини по Дніпру на Правобережну та Лівобережну
- Зовнішнє втручання: вплив Московії, Речі Посполитої та Османської імперії
- Занепад господарства: спустошення земель через постійні війни
Хронологічна розминка
Перетворіть числову хмаринку на джерело історичної інформації, виконуючи завдання:
| Рік | Подія | Причини | Наслідки |
|---|---|---|---|
| 1658 | Гадяцька угода між Гетьманщиною та Річчю Посполитою | Пошук гетьманом І. Виговським нового союзника та спроба утворити Велике князівство Руське | Угода не була повністю виконана, що призвело до московсько-української війни та поглиблення Руїни |
| 1663 | “Чорна рада” в Ніжині, обрання гетьманом Івана Брюховецького | Боротьба за владу на Лівобережжі та втручання Московського царства | Перемога промосковської партії, страта опонентів Брюховецького та підписання Батуринських статей, що обмежували автономію |
| 1677 | Перший Чигиринський похід турецько-татарської армії на столицю Гетьманщини | Боротьба між Османською імперією та Московією за контроль над українськими землями | Облога Чигирина була невдалою для турків, але це був лише початок виснажливої війни |
| 1681 | Бахчисарайський мирний договір між Московією та Османською імперією | Виснаження обох сторін у російсько-турецькій війні 1676–1681 рр. | Лівобережна Україна та Київ визнавалися за Московією, а кордон встановлювався по Дніпру |
| 1686 | “Вічний мир” між Річчю Посполитою та Московією | Необхідність для Московії приєднатися до антитурецької коаліції “Священна ліга” | Договір остаточно закріпив поділ українських земель по Дніпру між двома державами |
| 1688 | “Славна революція” в Англії | Політика короля Якова II, що викликала невдоволення через спроби відновити католицизм | Повалення Якова ІІ, утвердження в Англії конституційної монархії та ухвалення “Білля про права” |
| 1699 | Ліквідація козацького устрою на Правобережжі за рішенням польського сейму | Річ Посполита більше не потребувала козацьких полків після завершення війни з Туреччиною | Рішення сейму спричинило велике козацьке повстання під проводом Семена Палія (1702–1704 рр.) |
| 1699 | Карловицький мирний договір між “Священною лігою” та Османською імперією | Поразки Османів у Великій турецькій війні й перерозподіл територій | Річ Посполита відновила владу на Правобережжі; ліквідація там козацького устрою |
| 1709 | Полтавська битва | Північна війна між Швецією та Московією; перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведів | Нищівна поразка шведів та козаків, втеча Мазепи й Карла XII, посилення тиску Московії на Гетьманщину |
| 1710 | Прийняття “Конституції Пилипа Орлика” в Бендерах | Необхідність визначити правові засади існування української держави після поразки під Полтавою | Документ не набув чинності, але став унікальною пам’яткою правової думки, першою українською конституцією |
| 1713 | Адріанопольський мир Росії з Османами: підтвердив Прутський договір; Азов повернено османам | угода після російсько-турецької війни 1711 — 1713 років | Завершення Русько-турецької війни 1710–1713 рр. і 25 років миру між сторонами |
Історична математика
Спочатку виконаємо обчислення:
- Конституція Пилипа Орлика (1710) – 29 = 1681 рік.
- Зборівський договір (1649) + 18 = 1667 рік.
- “Вічний мир” (1686) – 28 = 1658 рік.
Тепер увідповіднимо дати, які ми отримали, з правильними описами подій, оскільки в завданні вони переплутані.
1658 рік — Гадяцький договір. Відповідає опису: Створення федерації Великого князівства Руського, Королівства Польського й Великого князівства Литовського.
1667 рік — Андрусівське перемир’я. Відповідає опису: Перший поділ Української козацької держави між Річчю Посполитою і Московією.
1681 рік — Бахчисарайський мирний договір. За цим договором Османська імперія визнавала владу Московії над Лівобережжям, а Поділля залишалося під її контролем. Опис Установлення влади Османської імперії над Південною Київщиною найбільше стосується Бучацького договору 1672 року, але серед отриманих дат такої немає.
Карта пам’яті історичного періоду
Доба Руїни (друга половина XVII ст.)
Передумови
Смерть Богдана Хмельницького та жорстка боротьба за булаву між старшиною.
Втручання сусідніх держав (Московського царства, Речі Посполитої, Османської імперії) у справи Гетьманщини.
Сильний розкол у суспільстві: протистояння між старшиною, рядовими козаками та селянством.
Події
Гадяцький договір (1658) і Конотопська битва (1659): показали силу війська, але не дали єдності.
Чорна рада в Ніжині (1663): українська державність опинилася в глибокій кризі.
Андрусівське перемир’я (1667) та “Вічний мир” (1686): угоди Московії та Речі Посполитої, які закріпили поділ України по Дніпру.
Чигиринські походи (1677–1678): важка боротьба за гетьманську столицю.
Особи
Гетьмани Лівобережжя: Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.
Гетьмани Правобережжя: Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Хмельницький.
Гетьмани обох берегів Дніпра (у різний час): Іван Виговський, Юрій Хмельницький.
Кошовий отаман Запорозької Січі: Іван Сірко.
Наслідки
Поділ українських земель між Річчю Посполитою та Московським царством.
Велике спустошення, особливо на Правобережжі, і великі людські втрати.
Ослаблення козацької держави та втрата єдності, що з часом привело до повної втрати незалежності.
Зростання залежності гетьманів від іноземних правителів.
Історичний репортаж
Логічна послідовність ілюстрацій:
Портрет Івана Мазепи (гравюра): початок — знайомство з гетьманом на вершині влади перед складним рішенням.
Полтавська битва (картина): кульмінація — момент, коли Мазепа разом зі шведами виступив проти московського війська.
Мазепа та Карл ХІІ після поразки (картина): наслідок — поразка й дорога у вигнання.
Поштова марка “Гетьман Пилип Орлик”: продовження — після смерті Мазепи справу веде Пилип Орлик.
Відлив з бронзи “Кость Гордієнко”: створив і очолив Кам’янську Січ; до 1728 р. керував Олешківською Січчю; сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика.
Сценарій історичного фільму
Назва фільму: “Заповіт гетьмана”
Сцена 1. Перед бурею.
На екрані — портрет Івана Мазепи.
Кадр: палац у Батурині. Іван Мазепа розглядає карту України й розуміє, що Петро І крок за кроком забирає вольності Гетьманщини.
Сцена 2. Вирішальний бій.
На екрані — картина Полтавської битви.
Кадр: поле під Полтавою. Мазепа на коні разом із Карлом XII бачить, що їхні війська відступають під тиском сильнішої московської армії.
Сцена 3. Шлях у вигнання.
На екрані — картина, де Мазепа і Карл XII після поразки.
Кадр: вечір біля річки на шляху до турецьких володінь. Мазепа передає Пилипу Орлику булаву.
Сцена 4. Новий гетьман.
На екрані — поштова марка з Пилипом Орликом.
Кадр: Бендери. Старшина в еміграції обирає Орлика гетьманом, а в його руках — “Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького”.
Сцена 5. Вічна пам’ять.
На екрані — медаль із зображенням Пилипа Орлика.
Кадр: музей. Учні розглядають експонати, а голос за кадром читає рядки з Конституції Орлика про незалежну Україну.
Сцена для розігрування в класі (зі сцени 3):
Дійові особи:
Іван Мазепа (старий, втомлений, але з гідністю)
Пилип Орлик (молодий, вірний, сповнений поваги до гетьмана)
Карл XII (поранений, мовчазний, похмурий)
Місце дії: Берег річки, вечір.
(Мазепа сидить, спершись на камінь. Поруч стоїть Орлик. Карл XII дивиться у вогонь.)
Мазепа (тихо, хрипким голосом): Ми програли битву, Пилипе… але не війну за нашу землю. Полтава — це ще не кінець.
Орлик: Ваша ясновельможносте, ми з вами до останнього. Що нам робити далі?
Мазепа (простягає йому свою булаву): Мої дні добігають кінця. Але ідея вільної України має жити. Ти — мій наступник. Не зброєю єдиною здобувається воля, а й законом та правом. Збери нашу старшину, об’єднай їх. Створіть такий закон, щоб жоден цар чи король не міг посягнути на наші свободи.
Орлик (приймає булаву, стає на одне коліно): Я клянуся, гетьмане. Я виконаю ваш заповіт. Україна буде вільною.
(Мазепа кладе руку йому на плече і втомлено заплющує очі. Орлик дивиться на булаву в своїх руках.)