ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ
1. Яку форму має Земля? Наскільки вона велика?
Земля має форму кулі, але вона не ідеально кругла. Вчені називають таку форму геоїд. Наша планета величезна: площа її поверхні становить 510 млн км², а середній радіус — 6371 км.
2. Як можна поміряти Землю?
Розміри Землі визначають математичними розрахунками (як це робив Ератосфен за довжиною тіней), під час навколосвітніх експедицій, а також за допомогою супутників і космічної техніки.
РОБОТА В ГРУПІ
Дослідіть за картосхемою маршрут навколосвітньої подорожі Ф. Магеллана. Визначте, через які океани він пролягав, до яких материків підходили його кораблі.
Маршрут Фернана Магеллана проходив через три океани: Атлантичний, Тихий та Індійський. Експедиція наближалася до берегів таких материків: Європа (початок і фініш), Південна Америка, Азія (Філіппінські острови) та Африка.
РОБОТА В ГРУПІ
Сформулюйте п’ятьма реченнями висновки до змісту теми параграфа.
- У давні часи люди помилково вважали Землю пласкою та нерухомою.
- Піфагор першим припустив, що Земля є кулею, а Арістотель довів це науковими спостереженнями.
- Експедиція Магеллана надала практичне підтвердження кулястості планети.
- Через сплющення біля полюсів справжня форма планети отримала назву геоїд.
- Завдяки геодезії встановлено точні розміри Землі, площа якої сягає 510 млн км².
ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ
1. Наведіть приклади, як уявляли Землю давні люди.
У Давній Індії вірили, що Земля — це півсфера на спинах чотирьох слонів, які стоять на великій черепасі. Вавилоняни вважали планету горою, на схилі якої живуть вони самі, а слов’яни уявляли її пласкою поверхнею на трьох китах серед океану.
2. Яке значення мала перша навколосвітня подорож?
Подорож Магеллана практично довела кулясту форму Землі. Також експедиція відкрила Тихий океан і протоку, яка тепер називається Магеллановою.
3. Коротко розкажіть про те, як змінювалися уявлення про форму та розміри Землі.
Спочатку через обмежений огляд люди вважали Землю пласкою. Давньогрецькі вчені висунули ідею про кулястість, а Ератосфен обчислив її радіус. У XVI столітті це підтвердили навколосвітньою подорожжю, а зараз ми маємо точні фото з космосу.
4. Що таке геоїд? Яка наука вивчає форму та розміри Землі?
Геоїд — це назва форми Землі, що означає «землеподібна» (вона враховує, що планета не є ідеальною кулею). Форму та розміри планети вивчає наука геодезія.
5. Яке значення мала перша навколосвітня подорож?
Перша подорож Магеллана фактично підтвердила кулястість планети. Мореплавці також відкрили найбільший океан світу — Тихий — та протоку між материком і островом.
6. Коли факт кулястості Землі став остаточно доведеним?
Кулястість Землі була остаточно підтверджена у 1522 році після завершення першої навколосвітньої експедиції.
ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Розгляньте мал. 1 (с. 17). Виявіть загальні риси бачення світу в різних країнах та поясніть причини таких уявлень.
Спільним було те, що більшість народів вважали Землю пласкою, а свій дім — центром світу. Причина у тому, що люди бачили лише обмежений горизонт і не мали приладів для масштабних досліджень.
2. Подорож мореплавця Ф. Магеллана тривала майже три роки. А скільки часу знадобиться зараз для здійснення подібного маршруту на морському судні, що рухається із середньою швидкістю 28 км/год і витрачає близько двох днів на стоянки в портах для поповнення запасів води та продовольства?
Якщо довжина маршруту складає 70 000 км:
- Час у дорозі: 70 000 км / 28 км/год = 2500 годин.
- У добах: 2500 / 24 ≈ 104 дні.
- З урахуванням стоянок (приблизно 50 днів) подорож триватиме близько 154 днів (5 місяців). Це значно швидше за три роки Магеллана.
3. Чи можна вважати, що геодезисти, помірявши Землю, виконали всі завдання? Доведіть свою точку зору.
Ні, робота триває. Поверхня планети постійно змінюється: рухаються літосферні плити, виникають вулкани, змінюється рівень моря. Тому карти та вимірювання потрібно регулярно оновлювати.
4. У 1909 р. американський дослідник Роберт Пірі досягнув Північного полюса, а в 1960 р. французький дослідник Жак Пікар у підводному човні спустився на дно Маріанського жолоба в Тихому океані завглибшки 11 022 м. Хто із дослідників опинився ближче до центра Землі?
Ближче до центра Землі опинився Роберт Пірі. Через сплющення планети полярний радіус становить 6357 км. Екваторіальний радіус більший — 6378 км. Навіть якщо відняти глибину жолоба (6378 – 11 = 6367 км), відстань на полюсі все одно залишається на 10 км меншою.