ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ
1. Чим клімат відрізняється від погоди?
Погода — це поточний стан атмосфери у конкретний момент або за невеликий період. Клімат є багаторічним режимом погоди, що постійно повторюється у певній місцевості.
2. Чому клімат у різних районах Землі різний?
На кліматичні відмінності впливають кут падіння сонячного світла, циркуляція повітряних мас, віддаленість від океанів, особливості рельєфу та властивості земної поверхні.
3. Що зображують на кліматичній карті?
На карту наносять середні показники температури (ізотерми), обсяги та режим випадіння опадів (ізогієти), напрямки головних вітрів і зони атмосферного тиску.
МОЇ ВРАЖЕННЯ
Який кліматотвірний чинник, на вашу думку, є головним? Поясніть свою точку зору.
Ключовим чинником вважається сонячна радіація. Сонце постачає основну енергію та тепло, що визначає температуру повітря. Нерівномірне прогрівання поверхні створює різницю тиску, що запускає рух повітряних мас. Без сонячної енергії інші кліматичні процеси просто не відбувалися б.
ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ
1. Що таке клімат?
Клімат — це сталий багаторічний режим погоди, характерний для певної території, який визначають на основі тривалих спостережень.
2. Чим клімат відрізняється від погоди?
Основна різниця у часі: погода мінлива і фіксується зараз, а клімат залишається стабільним протягом десятиліть.
3. Назвіть основні кліматотвірні чинники. Поясніть їхній вплив на конкретних прикладах.
До основних чинників належать: кут падіння сонячних променів (на екваторі сонце стоїть вище, тому там тепліше), рух повітряних мас (західне перенесення приносить вологу з океану до України) та тип поверхні (вода нагрівається повільніше за сушу, тому в приморських містах літо прохолодніше, а зима тепліша).
4. Які кліматичні показники відображено на кліматичній карті?
На карті показано середню температуру січня та липня за допомогою ліній-ізотерм, річну норму опадів кольоровим фоном та лінії-ізогієти, а також панівні вітри стрілками.
ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Погода й клімат — різні поняття. Однак на Землі є місця, для яких описи погоди й клімату майже збігаються. Де вони розташовані? Поясніть причину збігу описів.
Такі умови характерні для екваторіальних широт. Оскільки там щодня панує спека і випадають опади, щоденна погода ідентична багаторічному клімату.
2. Підготуйте по два запитання до кожного пункту параграфа, які починаються зі слів «чи правда, що…» (одне із запитань має передбачати правильну відповідь, інше — неправильну).
До пункту «Погода та клімат»:
- Чи правда, що для опису клімату дані про погоду збирають протягом багатьох років? (Так).
- Чи правда, що в полярних районах протягом усього року постійно тепло й волого? (Ні).
До пункту «Причини, що впливають на клімат»:
- Чи правда, що океанічні течії можуть впливати на температуру повітря прибережних територій? (Так).
- Чи правда, що гори не впливають на кількість атмосферних опадів? (Ні).
3. Складіть карту кліматичних рекордів світу (список рекордів).
- Найвища температура: Пустеля Лут (Іран) або Долина Смерті (США), приблизно +56,7 °C.
- Найнижча температура: Станція «Восток» у Антарктиді, –89,2 °C.
- Найбільша кількість опадів: Черапунджі (Індія), понад 11 000 мм на рік.
- Найменша кількість опадів: Пустеля Атакама (Чилі), менше 1 мм на рік.
РОБОТА З КАРТОЮ
За кліматичною картою України в атласі визначте:
1) які січневі та липневі ізотерми проходять поблизу вашого населеного пункту (на прикладі Києва); обчисліть середню річну амплітуду температур для вашої місцевості.
Біля Києва січнева ізотерма становить –6 °С, а липнева — +19 °С. Річна амплітуда температур: 19 – (–6) = 25 °С.
2) середня річна кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.
У Київській області випадає приблизно 600–650 мм опадів щорічно.
3) у яких частинах України зафіксовано найвищі та найнижчі значення температури повітря?
Найвищі показники температури характерні для півдня та сходу країни, а найнижчі спостерігаються на північному сході (зокрема на Луганщині).
4) у яких частинах України випадає найбільша та найменша кількість опадів.
Максимальна кількість опадів реєструється в Карпатах (понад 1500 мм), а мінімальна — у степовій зоні Причорномор’я (350–400 мм).