У творі Богдана Жолдака «Мудрість сили» діють яскраві персонажі, характеристика яких допомагає розкрити основну ідею про справжню силу та мудрість.
Іванко Піддубний
Головний герой твору, Іванко, — це хлопець із надзвичайною фізичною силою, нащадок роду славетних силачів. Проте на початку оповідання він незграбний, через що часто програє у боротьбі з однолітками. Іванко дуже працьовитий, наполегливий і впертий, він тренується щодня, інколи навіть потай. Має добре серце, слухається порад батька та допомагає іншим. Хлопець мрійливий та амбітний, прагне стати найсильнішим і здобути славу чесним шляхом. Образ Івана Піддубного показує, що сила – це не тільки м’язи, а й розум, витримка та самодисципліна.
Риси характеру Івана Піддубного: сильний, наполегливий, сміливий, витривалий, добрий, мудрий, скромний.
Максим Піддубний
Батько Іванка, знаний на селі силач і мудрий чоловік. Він переконаний, що справжня сила приходить від праці, терпіння та досвіду. Виховує сина вимогливо, але справедливо, підтримує Іванка в тренуваннях і навчає життєвої мудрості. Це принциповий, чесний чоловік, який ніколи не робить за інших те, що вони можуть зробити самостійно.
Риси характеру Максима Піддубного: мудрий, строгий, але справедливий, принциповий, працьовитий.
Мати Іванка
Добра та турботлива жінка, яка інколи надто переживає за сина. Хоч часом вона не схвалює його важких тренувань, але завжди підтримує і піклується про нього. Вона варить для Іванка улюблений борщ, дбає про його здоров’я та лікує після травм.
Риси характеру матері: турботлива, добра, ніжна, мудра.
Охметка
Одноліток Іванка Піддубного, син пастуха. Він невисокий, худорлявий і значно менший за Іванка, але дуже спритний. Хоч фізично він слабший, Охметка щоразу перемагає Іванка в боротьбі, оскільки добре знає татарський прийом і вміє діяти швидко.
Сільські жителі
Сусіди, мірошник, дядьки — це другорядні персонажі твору «Мудрість сили», які допомагають глибше розкрити образ Іванка та створюють тло для подій.
«Мудрість сили» цитатна характеристика
Іванко Піддубний
- «Іванко Піддубний був найдужчим у селі серед однолітків і водночас… найслабшим, бо через неповороткість програвав їм у боротьбі.»
- «…не бажав чекати, доки підросте та увійде в силу… хотів, аби й на нього земляки дивилися та дивувалися.»
- «…підлазив під порожнього татового воза… й підважував його плечима доти, доки не втомлювався.»
- «Він за допомогою кілків, каменюк, важелів і нечуваної своєї впертості таки дотарганив важезне жорно нагору й покладовив його на належне й належане місце.»
- «Він добре чув, про що гомоніли сусіди, й твердо вірив, що обов’язково здивує їх…»
Максим Піддубний
- «Випрягають волів, і він, підваживши воза плечима, витягає його на сухе.»
- «Бідна худобонька – може й надірватися. Інше діло ми, люди, – мусимо худобі й допомагати!»
- «Один дядько підніме найважчого лантуха, зате інший – найдалі його пронесе… Отак кожен має вигадувати власну науку, де ту силу брати.»
- «Отже так, сам нашкодив — сам і коти його нагору.»
- «Зломив – не біда, нехай нового вистругає.»
- «Певно, Максим мав і щодо панків деяку свою педагогіку…»
- «Отож нехай лізуть у грязь та й виштовхують.» (про панів)
- «Бо без уміння вся сила — пхе!»
- «Ну, це добре, що камінь вдарив по голові. Може, вона нарешті думати почне?»
Мати Івана Піддубного
- «– Та в чому ж, як не в борщі. Ти ж сам бачиш, що тато тільки його і їсть.»