Розвиваємо компетентності (27 та 28 сторінки)
1. У загадці «У нас була така корова, що їла солому й дрова»йдеться про
- А людину
- Б тварину
- В рослину
- Г природу - правильна
2. Розгадування загадок допомогло перемогти зло в казці
- А «Яйце-райце»
- Б «Летючий корабель»
- В «Мудра дівчина» - правильна
- Г «Фарбований Лис»
3. Установіть відповідність
- Летить — виє, сяде — риє - Б жук
- Без рук, без ніг, а на дерево пнеться - Г хміль
- Ревнув віл на сто сіл, на тисячу городів - В грім
- Літом спить, зимою їсть, тіло тепле, а крові не має - Д піч
4. Коли виникли перші загадки? Якими вони були?
Перша загадка з'явилася давно, задовго до створення міфу. У той час вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати богів чи божеств, щоб вони не з’явилися, почувши їхні імена. Для цього використовують не імена, а описи, наприклад, тих, хто пускає стріли (Перун), тих, хто ще живе в лісі (Дух лісу).
5. Які ознаки має загадка як жанр усної народної творчості?
Загадки є короткими, дотепними.
6. На які види поділяють загадки?
Загадки поділяються на кілька видів: про людей, про природу, про рослини, про тварин
7. Якими бувають загадки за будовою?
Загадки можна створювати в прозі та віршах. Вони можуть використовувати протиставлення або побудовані на запитаннях. Іноді загадки мають жартівливу відповідь.
8. Наведіть приклад загадки, що має відповідь-жарт.
«Скільки у великий казан бараболь улізе?» Тут можливі дві відповіді: 1) повен; 2) жодної, бо бараболя не лазить.
9. Чому в загадках більшість слів не треба сприймати буквально?
У загадках більшість слів не слід розуміти буквально, оскільки вони містять непрямі значення, інакомовний опис одного предмета таким чином, щоб описувати інший предмет за подібністю, підказку до правильної відповіді,
10. Поміркуйте, чому загадки мають бути дуже стислими.
Загадки повинні бути дуже стислими, тому що їх потрібно відгадувати, вони тренують розум і розвивають спостережливість. Загадка — це різновид тестового питання, і тестові запитання мають бути стислими.
12. Прочитайте вислів дослідника фольклору М. Дмитренка: «Є скарби в морі, під землею, у шкатулці, скрині (золото, срібло, діаманти, персні, перли), а є скарби душі, розуму й серця: пісні, загадки, казки, прислів’я та приказки». Чому жанри фольклору вчений назвав скарбами? Запишіть свої міркування (4–5 речень) у зошит.
Фольклорні жанри науковці називають скарбами, бо пісні, загадки, казки, прислів’я та прислів’я увібрали в себе мудрість поколінь, наших предків. Вони мають багатовіковий досвід і вчать нас.
Уміння розгадувати головоломки завжди цінувалося, оскільки вважалося символом мудрості. Від цього вміння часто залежить подальша доля людини, а часом і саме життя.
Таке серйозне ставлення до жанру зумовило широке розповсюдження загадок не лише як елементів казкової прози, а і як частини героїчного історичного епосу. Так у думах та історичних піснях, коли загадують полоненому козаку загадку, випадки оспівують, а якщо він відгадає, то їх відпускають. Історичні документи підтверджують подібний середньовічний звичай: перед стратою прилюдно запитували загадки, і якщо вона відгадувала, її відпускали.
1. Запишіть від старших людей кілька загадок.
- Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться — кожен скривиться (Сонце).
- Один баранець пасе тисячі овець (Місяць і зірки).
- Золоте сховалося, а срібне показалося. (Сонце і місяць)
3. Придумайте загадки про предмети шкільного вжитку або про овочі й фрукти.
В сумці зошит і буквар
Хто до школи йде? (Школяр).
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Буква).
Для письма, сказати прошу,
Що потрібно взяти? (Зошит).
Разом стіл я і стілець.
Хто вгадає - молодець. (Парта).