Пригадайте. Які існують види небезпек? Що таке ризик?
Існують різні види небезпек, які можуть загрожувати людям, майну чи навколишньому середовищу. Ось деякі основні категорії небезпек:
- Природні небезпеки - це явища природного походження, такі як землетруси, повені, урагани, цунамі, виверження вулканів тощо.
- Техногенні небезпеки - виникають внаслідок людської діяльності, наприклад, промислові аварії, вибухи, витоки хімічних речовин, радіація, пожежі тощо.
- Біологічні небезпеки - пов'язані з впливом патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків) та їхніх токсинів, що можуть спричинити епідемії, пандемії тощо.
- Соціальні небезпеки - виникають через людську діяльність і соціальні процеси, наприклад, тероризм, злочинність, війни, масові заворушення.
Ризик - це ймовірність виникнення небезпечної ситуації, яка може спричинити шкоду людям, майну чи навколишньому середовищу. Ризик оцінюється з урахуванням ймовірності настання події та її потенційних наслідків (збитків).
Управління ризиками є важливим завданням для забезпечення безпеки та запобігання або мінімізації негативних наслідків від реалізації небезпек.
Як вижити після ядерного вибуху. Обговоріть. У чому полягає небезпека радіації? Як слід діяти, якщо загрожує радіаційна небезпека?
Радіація є дуже небезпечною для людини й навколишнього середовища. Основна небезпека радіації полягає в тому, що вона невидима, не має запаху і смаку, але здатна завдавати непоправної шкоди живим організмам. Опромінення може спричинити опіки, променеву хворобу, генетичні пошкодження, різні види раку та інші серйозні захворювання.
Якщо існує загроза радіаційної небезпеки, наприклад, після ядерного вибуху чи аварії на АЕС, дуже важливо дотримуватися таких правил безпеки:
- Негайно сховатися у найближчому надійному укритті (підвал, бомбосховище тощо) і перебувати там доки не спаде радіаційний фон.
- Герметично закрити всі отвори в укритті, вимкнути вентиляцію, щоб не потрапляв радіоактивний пил.
- Зняти верхній одяг, взуття і герметично їх запакувати, щоб уникнути поширення радіації.
- Ретельно вимитися з милом, не дряпаючи шкіру, аби не занести радіоактивні частинки всередину організму.
- Одягнути чистий одяг, слідкувати за офіційною інформацією від рятувальних служб.
- Не вживати продукти харчування, які могли забрудниться радіонуклідами.
- При перших ознаках променевої хвороби (нудота, запаморочення, висипання на шкірі) негайно звернутися по медичну допомогу.
Дотримання цих правил безпеки допоможе мінімізувати опромінення і зберегти здоров'я при радіаційній загрозі.
Пригадайте § 20 та назвіть алгоритм поведінки: «Як діяти під час атаки із застосуванням хімічної зброї?»
Ось алгоритм дій у разі хімічної атаки або аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (СДОР):
- Якщо ви на вулиці - негайно залишити зону зараження, рухаючись перпендикулярно напрямку вітру або проти вітру. Знайти найближчий захист (будівлю, підвал) і сховатися там.
- Прикрити органи дихання вологою тканиною.
- Зняти одяг, який міг зазнати забруднення, і промити відкриті ділянки тіла великою кількістю води.
- У приміщенні щільно закрити вікна, двері, заклеїти щілини. Вимкнути вентиляцію, кондиціонери. Підготуватися до можливої евакуації.
- При появі ознак ураження - негайно звернутися за медичною допомогою.
- Для захисту від хлору - перебувати на верхніх поверхах (хлор важчий за повітря).
- Для захисту від амоніаку - перебувати в підвалах (амоніак легший за повітря).
- Не покидати укриття до офіційного оголошення про завершення небезпеки.
Ключові моменти - якнайшвидше залишити зону зараження, захистити дихання, звільнитися від забрудненого одягу, знайти надійне укриття і дочекатися вказівок від рятувальників.
Знаємо, розуміємо
1. Назвіть приклади аварій та катастроф, які відбулися в Україні та інших країнах світу.
- Аварія на Чорнобильській АЕС (1986 р., Україна)
- Витік отруйного газу в м. Севезо (1976 р., Італія)
- Вибух на АЕС Фукусіма-1 (2011 р., Японія)
- Пожежа на нафтохімічному заводі в м. Кальє (1992 р., Венесуела)
- Витік сірчаного ангідриду в м. Бхопал (1984 р., Індія)
2. Які бувають види аварій за характером впливу на навколишнє середовище?
- Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище.
- Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (амоніаку, хлору, сульфатної кислоти, зрідженого газу тощо).
- Пожежі та вибухи (на підприємствах нафтової, газової, металургійної промисловості).
- Аварії на транспорті (автомобільному, повітряному, залізничному, морському).
3. Що потрібно робити після того, як пролунала сирена «Увага всім!»?
Після сигналу "Увага всім!" необхідно:
- Увімкнути телевізор, радіо для отримання інформації
- Уважно вислухати інструкції й чітко їх виконувати
- За необхідності евакуюватись, вимкнувши електроенергію, газ, воду
- Взяти тривожну валізу і прямувати до сховища або пункту евакуації
4. Що слід робити у разі радіаційної аварії?
У разі радіаційної аварії слід:
- Негайно знайти укриття (будівля, заглиблення в землі)
- Залишатись в укритті, слідкуючи за інформацією від влади
- Зняти верхній одяг, упакувати його герметично
- Помитися з милом, одягнути чистий одяг
5. Як необхідно діяти у разі хімічної небезпеки?
- Прикрити ніс і рот вологою тканиною
- Залишити зону ураження, рухаючись проти вітру
- Захистити відкриті ділянки тіла одягом
- Промити тіло великою кількістю води з милом після потрапляння в приміщення
6. З’ясуйте, які об’єкти підвищеної небезпеки є у вашому населеному пункті та області.
Необхідно самостійно з'ясувати наявність потенційно небезпечних об'єктів у своєму населеному пункті та області, зокрема хімічних виробництв, АЕС тощо.
Застосовуємо
2. Разом з рідними складіть список одягу, який можна було б використати як захисний у разі техногенної аварії.
Ось деякі речі, які можна використати як захисний одяг у разі техногенної аварії:
- Плащ або дощовик - для захисту від опадів, хімічних речовин
- Гумові чоботи або калоші - для ізоляції від забрудненого ґрунту
- Гумові рукавички - для захисту рук
- Респіратор або протигаз - для захисту органів дихання
- Окуляри закритого типу - для захисту очей
- Щільний светр, куртка з високим комірцем - для захисту шкіри
- Шапка або хустка - для захисту голови
- Шарф - для додаткового захисту обличчя
Важливо мати такі речі наготовленими в сумці або валізі для екстреної евакуації.
3. Інсценізуйте звернення до рятувальних служб у разі небезпечної ситуації з витоком сильнодіючих отруйних речовин та підозрою на отруєння ними.
Дзвінок до оператора екстреної служби
Оператор: Служба порятунку, слухаю вас.
Ви: Алло, допоможіть! На хімічному заводі стався витік отруйних речовин. Ми відчули різкий запах і в декого з'явилося запаморочення та нудота.
Оператор: Залишайтеся спокійними. Яка ваша адреса?
Ви: Повідомляєте адресу
Оператор: Зрозуміло. Негайно залиште місце витоку, рухайтесь проти вітру. Приховайтеся в найближчому приміщенні, щільно зачиніть вікна та двері.
Ви: Добре, ми знайшли укриття в будівлі неподалік. Що робити далі?
Оператор: Прикрийте ніс та рот вологою тканиною. Зніміть забруднений одяг. За можливості промийте відкриті ділянки тіла проточною водою з милом. Я викликаю рятувальників та медиків. Чекайте на допомогу, не виходьте з укриття.
Ви: Зрозуміло, дякую. Будемо очікувати та виконувати ваші інструкції.
Отримавши виклик про витік отруйних речовин, важливо надати чіткі відомості про місце події та кількість потерпілих, слухатися рятувальників і якомога швидше надати першу допомогу.
Рефлексія до засвоєного
Яка інформація про безпеку для тебе стала корисною? А яка здивувала?
Ця інформація про безпеку при техногенних аваріях та надзвичайних ситуаціях була для мене дуже корисною та цікавою. Я дізнався багато нових відомостей про те, як правильно діяти у різних небезпечних ситуаціях.
Для мене корисними були чіткі поетапні інструкції щодо дій у разі радіаційної чи хімічної аварії - як знайти укриття, як правильно провести дезактивацію одягу та тіла, на що звертати увагу залежно від типу забруднювача. Також добре, що наводились приклади речей, які можна використовувати як захисний одяг.
Здивував мене той факт, що після ядерного вибуху доза радіації за перші кілька годин знижується в 10 разів, а через 2 доби - у 100 разів. Тобто перші 1-2 дні критично важливо залишатись в надійному укритті.
Також здивувало, що хлор важчий за повітря, тому при його витоку не можна ховатись у підвалах. А от від амоніаку, навпаки, краще сховатись на нижніх поверхах будівлі.
Загалом, ця інформація допомогла скласти цілісну картину про різні види техногенних загроз та правила поведінки в екстремальних ситуаціях. Знання дійсно рятує життя!