§15. Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв’язки







Що дає людині вміння історичного мислення?

Історичне мислення дає людині здатність аналізувати історичну інформацію — описувати суспільне явище чи подію, з’ясовувати всі причини й умови їх виникнення, розуміти значення події чи явища, порівнювати минуле з сучасним.

Чому причинно-наслідкові зв’язки безкінечні?

Причина однієї події породжує свій наслідок, а за нею випливає причина наступної події.

За допомогою додаткових джерел доберіть приклади, які б ілюстрували наведені схеми.

  • Причина - наслідок: проголошення Незалежності України - Актуалізація вивчення історії нашого народу.
  • Багато причин - один наслідок: набіги на українські землі татар і турків, утиски православної церкви, утиски польської шляхти, поява українського козацтва..
  • Багато причин - багато наслідків: напад татар і турків на українські землі, утиски православної церкви, утиски польської шляхти, поле - поява українського козацтва, повстання запорожців селян проти польського гніту, підтримка козаками православної церкви, козацький морський рух. Визвольна війна, утворення Української козацької держави (Війська Запорозького)..
  • Одна причина - багато наслідків: проголошення Незалежності України – вільний національний розвиток українського народу, відродження української культури, вивчення історії України в навчальних закладах, розкриття історичної правди минулого.

Чому людина прагне зазирнути в майбутнє?

Передбачити хід майбутніх подій.

Чи можна стверджувати, що малюнок відображає явище причинно-наслідкових зв’язків?

Так.

Установіть причинно-наслідковий зв’язок між подіями, які відображені на картинах.
Прийнявши в Корсуні християнську віру, князь Володимир вирішив 988 року похрестити Русь. Для закріплення християнства заклав перший кам'яний храм у Києві - Десятинну церкву. Споруда стала в Києві не лише найбільшим храмом, а й княжою резиденцією для прийому послів, проведення княжої ради. На Бабиному торжку (площі біля Десятинної церкви) збиралося віче, відбувалася торгівля.

Чи можна стверджувати, що малюнок відображає явище причинно-наслідкових зв’язків?

Так.

Установіть причинно-наслідковий зв’язок між подіями, які відображені на картинах

У 988 році князь Володимир вирішив охрестити Русь (сам раніше прийняв віру). З метою утвердження християнства він збудував у Києві першу кам’яну церкву — Десятинну. Будівля не тільки стала найбільшим храмом Києва, а й служила царською резиденцією для прийому послів і проведення царських нарад. У Бабиному торжку (площа біля десятинної церкви) збиралося віче і торгували.

Запитання і завдання (сторінка 96)

1. Колективне обговорення. Що таке історичне мислення? Чому воно важливе в сучасному світі?

Історичне мислення — різновид наукового мислення, що являє собою розумову діяльність людини, спрямовану на розуміння минулого, сьогодення та передбачення майбутнього.
Історичне мислення є важливим чинником виховання духу патріотизму, згуртування суспільних сил для розв'язання життєвих питань.

2. Якими є особливості історичного мислення? Складіть перелік порад для того, хто прагне добре оволодіти історичним мисленням.

  1. вміння описувати суспільні явища чи події, правильно добирати їх характеристики та факт;
  2. з'ясувати всі причини будь-якого суспільного явища;
  3. прагнення визначити умови, за яких відбувалися історичні явища;
  4. усвідомлення значущості історичних явищ;
  5. розуміти різноманіття конкретних проявів історичних форм і шукати тенденції розвитку історичний феномен;
  6. знайдіть мотиви, що визначають діяльність соціальних груп чи індивідів та ступінь їх сучасності;
  7. протиставлення старовини та сучасності, сприйняття історії як дзеркала.

3. Чим є корисним здоровий глузд у житті людини?

Людина доповнює здоровим глуздом те, чого не вистачає в знаннях і досвіді реального життя, — здатності приймати обґрунтовані рішення на основі інтуїції.

4. Робота в малих групах. Обговоріть, як між собою пов’язані причини, привід, результат і наслідки. За допомогою додаткових джерел доберіть приклади.

Усі події, явища та процеси мають причини, причини, результати та наслідки. Визначення причини відповідає на питання, чому сталася подія, явище чи процес. Причини завжди важко визначити, а причини завжди на поверхні. Наслідок — це результат дії однієї (або кількох) причин. Результат — кінцевий підсумок певної діяльності, заняття, розвитку тощо і є показником чого-небудь.

  • Причина Визвольної війни 1648-1657 років - соціальний, національний і релігійний гніт українського народу з боку польської шляхти.
  • Привід Визвольної війни - погром родової власності Богдана Хмельницького.
  • Наслідок Визвольної війни - звільнення українських земель з-під гніту Речі Посполитої.
  • Результат Визвольної війни - утворення української держави - Війська Запорозького.

5. За якими ознаками можна розрізнити причину й привід?

Причина полягає в тому, щоб відповісти, чому відбулася подія, явище чи процес, чим вони були викликані та на якій основі вони лежать. Причина завжди прихована.
Привід завжди очевидний. Він лежить в основі будь-яких дій, тобто стає їх безпосереднім спонуканням.

6. Робота в парах. Обговоріть і визначте, як можна зазирнути в майбутнє. Наведіть приклади з власного життя.

Аналізуючи минулі події, процеси та явища та встановлюючи між ними причинно-наслідкові зв’язки, можна заглянути в майбутнє.