Практичні завдання
Які особливості духовного світу, господарювання та побуту давніх слов'ян зобразив автор картини?
482 рік — офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь, згідно з легендою про заснування Києва.
Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Русі. Одна із цих легенд дійшла до нас у літописі XII ст. «Повість минулих літ».
Співпраця художника із групою науковців під керівництвом доктора історичних наук М. Відейка дала можливість з історичною точністю зобразити як традиції, зовнішній вигляд, обладунки, побут слов'янського племені так і само місце заснування міста на берегах річки Дніпро.
На картині зображено язичницький обряд поклоніння Сварогу (дарування плугу) чи Ярилу - богові весняної родючості та початку весняних польових робіт - свято першої борозни. Це була урочиста подія, люди зображені у святковому одязі, співець зображений з гуслями на колінах.
Виконайте завдання:
- Визначте заняття давніх слов'ян.
- З'ясуйте, які знаряддя праці вони використовували.
- Які культури вирощували та яких тварин розводили?
- Чи розвивали вони господарські зв'язки з іншими народами?
Орне землеробство, гончарством (було гончарне коло), обробка кісток та каменю (виготовлення жорен), обробка металів, ювелірна справа (прикраси з кольорових та дорогоцінних металів). Слов'яни займалися обміном (торгівлею) з Римською імперією.
Плуг (запозичений з античного світу), жорна, гончарне коло, печі для випалення кераміки та залізоплавильні горна, ливарні форми, вироби з заліза - серпи, коси, долота.
Зернові культури, розводили велику рогату худобу, кіз та птицю.
Так вони вели обмін з іншими народами, зокрема, з Римською імперією, де купували амфори, олію та вино. В торгівлі також використовувалися римські монети.
Знаю та розумію: запитання та завдання
Знаю нове
1. Які джерела використовують учені для дослідження побуту й духовної культури давніх слов'ян?
Писемні, речові та усні
2. Назвіть, які риси матеріальної та духовної культури антів і склавинів свідчать про те, що вони є предками українського народу.
Давні слов'яни облаштовували невеликі (від семи до 30 господарств) неукріплені поселення, іноді будували укріплені городища. Житла будували наземні чи заглиблені в землю. Важливим їхнім елементом були печі або відкриті вогнища на долівці. Поряд із житлом лаштували господарські споруди, ями-льохи для зберігання запасів.
Релігійні уявлення слов'ян, так само як і в інших народів, були поєднанням анімізму, тотемізму і магії. У релігійних уявленнях слов'ян усі божества були схожими на людей. Наші предки поклонялися лісовику, водянику, польовику. Священними вважалися дерева.