1. Яку допомогу ти можеш надати людям з інвалідністю?
Ставитися до них як до простих людей.
2. Наведіть приклади виявів мужності людьми з інвалідністю.
Спортсмен, письменник та мільйонер. Усього цього він досяг навіть не поворухнувши пальцем. У реальному сенсі слова! Адже відомий сьогодні на весь світ Нік Вуйчич народився без кінцівок! Самотність, насмішки ровесників та навіть самогубство – усе це відчув на собі та зміг пережити Нік! Ви не повірите, але він не просто навчився самостійно одягатися та митися, а навіть ходити, плавати та кататися на скейті! За таку волю до життя, оптимізм та енергійність, Ніка покохала красуня Канає, яка вже народила йому двох дітей. Аби мотивувати інших Нік написав книжку “Життя без обмежень” та об’їздив більше 45 країн, розповідаючи приголомшливу історію свого життя.
3. Чому до людей з інвалідністю слід ставитися толерантно?
Толерантність – це саме те, чого так не вистачає сьогодні людям: терпіння, терпимості, розуміння, дружнього ставлення, адекватного сприйняття.
Наприклад, ми часто стикаємося з тим, що люди з обмеженими можливостями не беруть участі в звичних нам справах, не працюють поруч з нами, не вчаться в університеті, не голосують на виборах в сусідніх кабінках. Але це відбувається не через їхню нездатність це робити. Найчастіше - це наслідок недостатньої підготовленості середовища і оточення. Людям з особливими потребами необхідна наша підтримка і допомога саме в усуненні "бар'єрів", але в жодному разі не жалість або поблажливість.
- Головне - Людина, а не її інвалідність.
- Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна.
- Розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову.
- Розмовляючи з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Майте терпіння її вислухати, чекайте доки людина закінчить фразу. Не виправляйте її та не намагайтесь пояснити щось замість неї. Якщо це потрібно, ставте короткі запитання, які потребують коротких відповідей.
- Розмовляючи з людиною з вадами зору, обов`язково назвіть себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо Ваша розмова проходить в групі, не забувайте пояснити до кого Ви на даний час звертаєтесь. Озвучуйте все, що ви пишете на дошці або показуєте на екрані.
- Щоб звернути на себе увагу людини з вадами слуху помахайте рукою, або доторкніться до неї. Говорячи з нею, дивіться їй у прямо у вічі й говоріть чітко. Деякі люди читають по губах. Намагайтесь стояти так, щоб Вас та Ваші уста було добре видно та щоб Вам нічого не заважало (чашка з кавою, їжа, тека і т. п).
- Не забороняйте дитині ставити питання про людину з інвалідністю. Відкрите спілкування допомагає змінити ставлення до людей з інвалідністю та ліквідувати непорозуміння.
Але найважливіше - це все ж таки ставлення оточення. Тільки-но ми перестанемо жахатися від людей з обмеженими можливостями й позбудемося патології в суспільстві, яка не дозволяє нам спокійно сприймати всіх без винятку, попри індивідуальні відмінності, саме тоді кількість подібних ситуацій почне стрімко зменшуватися. Люди з особливими потребами перестануть сидіти в чотирьох стінах, а ми з вами ще на один маленький крок станемо ближчими до держави, в якій ми всі так хочемо жити.
Люди з особливими потребами - такі ж як і ми. Їх багато, ми їх так мало бачимо серед нас тому, що ми не вміємо бути серед них.