Тема. Українська мова та письменність.
Мета. Виховання любові до рідної мови.
Обладнання. Фото письменників та українських діячив.
Ведучий.
Мова кожного народу-
Неповторна і – своя;
В ній гремлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки громонять;
Зелен – клени у дуброві
По – кленовому шумлять.
Соловїну, барвінкову,
Колосисту - на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так, як мати, -
Мова в кожного із нас!
( В.Лучук)
Ви всі любите читати газети і журнали. Ви, мабуть, знаєте, що кожен журнал складається зі сторінок. Але ці журнали і газети друковані, а ми вам сьогодні пропонуємо усний журнал.
Наш журнал складається з трьох сторінок:
І - Від кирилиці до « Кобзаря».
ІІ – Українська мова серед східнослов’янських мов.
ІІІ – Ігрова.
І сторінка
Від кирилиці до «Кобзаря»
Гробниці, кості й мумії мовчать,
А слово вічне, ніби далина.
Із темряви віків, де цвінтеря печать,
Лиш чути письмена.....
( Іван Бунін)
Ведучий. «Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутне», - говорив один з наймудріших серед письменників, іспанець Сервантес. Саме як «скарбниця наших діянь», історія підказує численні приклади того, що навіть найновітнійшим відкриттям часто-густо передавали здогади, пошуки та роздуми.
Ведуча. Винекнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови. Проблема винекнення письма у східних слов’ян уже складна і досі не розв’язана. Протягом багатьох років учені цікавлятьтакі питання: коли і як народилася слов’янська писемність, слов’янська абетка і чи мали наші предки до цього якість інші писемні знаки.
Ведуча. Тривалий час побутувала думка, ніби-то нащі пращури завели писемність лише після хрещення Русі, коли у Візантії та Болгарії перейшли на Русь богослужебні книги.
Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорноморї, археологи не раз знаходили, та й досі знаходять, - на камяних плитах, нагробках, амфорах – таємничі, незрозумілі знаки.
Ведуча. Перший історик слов’янської писемності болгарський книжник, учений чернець Чорноризець Храбар, який жив у Х сторіччі при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками, отож читали і ворожили за допомогою рісок та зарубок.
Другий етап – коли вони хрестилися, то почали писати римськими і грецькими письменами, але було це письмо «без обустроєнія», тобто не пристосоване до слов’янської мови. Письмо у вигляді «черт і різ» використовували для позначення належності речей певній особі, позначення кількості речей, тварин або осіб , для гадання та інших подібних функцій.
Ведучий. Прямим попередником слов’янської мови був алфавіт, створенний великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуння (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місті складалася наполовину з греків, наполовину зі слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства знали як грецьку, так і мову – солунських слов’ян.
Костянтин (Кирило), здобувши освіту в Константенополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій Константинопольській школі. Мефодій був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.
У 862 році візантійський імператор Михайло і партіарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
« Адже ви обоє солуняни, - сказав Михайло, - а солуняни всі говорять по-слов’янськи. Я знаю, - додав він, звертаючись до Костянтина, - ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив до Моравії». Відповідь Костянтина знаходимо у « Житіях Кирила і Мефодія»:
Ведуча. « Немічний я тілом і хворий. Але з радістю поїду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що намагатися писати на воді!».
За свідченням джерел, Костянтин перед відїздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграда слов’янську абетку та три – чотири богослужебні книги, перекладені на слов’янську мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880р.) Костянтина названо « творцем словянського письма».
Ведучий. Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян) і глаголиця.
Кириличний алфавіт з ХІ століття широко застосовується в духовній і світській літературі східних словян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. В середині XVIст. У східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного пасьма. Перша датована книга під назвою « Апостол» надруковано а Москві в 1564 р., в Україні ( у Львові) 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро І увів нову систему знаків - гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилась від складної системи знаків наголосу.
ІІ сторінка
Українська мова серед східнослов’янських мов
Людське бесмерття з роду і до роду
У вись росте коріннч родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле.
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне,-
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
Ведуча. Хоч українська мова не визнана світовою мовою на різні з англійською, францюзькою, іспанською, китайською, російською, арабською,- нею говорять на всіх материках. Ознаки української мови фіксуються в памятках, починаючи з найдавніших джерел ХІст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської:
- вона виникла після розпаду давньоруської мови у ХІVст.;
- безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, вважається праслов’янська мова, розпад якої почався в VIIст.
Учені вважають, що автори трипільських написів – пелазги – найдавніші племена, які жили на теріторії України, мали свою звукобуквену азбуку, яку можно вважати першою у світі. З ІІ тисячоліття до н.е., на думку істориків, пелазги почали міграцію на південь, до Італії та Малої Азії, куди занесли свою азбуку. В Італії нащадками пелазійських племен були етруски, відомі високим рівнем розвитку культури й писемності. Звукобуквенний алфавіт етрусків став ключем до розширення пелазьких написів Трипілля, оскільки трипільська абетка виявилася спорідненою з етруською. На це ще 1959 року звернув увагу М. Суслопаров , який писав, що пелазький алфавіт – це не що інше, як етруський алфавіт, і навів висловлювання історика другої половині І ст. до н.е. Діодора Сицилійського про те, що етруськи букви могли б мати назву пелазьких, бо пелазги ними користувалися. З цього випливає, що українська писемність походить не з кирилиці, а її витоки сягають період ІІ тис.до.н.е. Давню грецьку абетку, яку використовували Кирило і Мефодій для створення кирилиці, елліни одержали від пелазгів.
Ведучий. Уккаїнська мова функціонує як національна мова нашого народу в Україні. Поза межами нашої держави українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Білорусії, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австрії.
Ведуча. Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням « Єнеїди» Котляревського у 1798 р. Знаменита поєма стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всепереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ведучий. Ще одна дата – 1840 р., коли вперше було видано твори Т.Г. Шевченка,- може вважатися доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, яле плідний шлях розвитку нормативної стабілізації. На цьому шляху і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.
ІІІ сторінка
Ігрова
Запитання вікторини.
1. В якому році було проголошено День незалежності України?
( 24 серпня 1991р.)
2. Людина, що склала тулмачний словник – один з найпопулярніших серед словників.
( В.І.Даль- етнограф за фахом, лінгвіст, закінчив морське училище,
багато мадрував)
3. Ім’я першого українського гетьмана, про якого складено легенди ще при
житті, який сам став живою легендою. ( Байда-Вишневецький)
4. Назвіть найдревніше місто східних словян. (м. Київ)
5. Хто така Маруся Чурай? ( Народна поетеса XVIст.)
6. Назвіть 7 найвідоміших київських князів, які створювали Київську Русь.
( Олег (964-972); Ольга(945-964); Святослав (964-972); Володимир
Великий (980-1015); Ярослав Мудрий (1019-1054); Володимир
Мономах (1113-1117)
7. За що Шевченко потрапив у вигнання, і яка кара йому була призначена?
( за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, Шевченкові заборонялося писати і малювати)
8. Відзнака гетьманської влади на Україні. ( Булава)
9. Літературні псевдоніми письменників:
Панас Якович Рудченко-(Панас Мирний)
Марія Олександрівна Вілінська-( Марко Вовчок)
Лариса Петрівна Косач-(Леся Українка)
Іван Тобилевич-(Іван Карпенко-Карий)
Павло Михайлович Губенко-(Остап Вишня)
10.Коли було прийнято першу Конституцію незалежної України?
(28 червня 1996 року)
11.Хто був першим президентом України у 1918 році?
( Михайло Грушевський)
12.Які знаменні битви проходили під керівництвом Б.Хмельницького?
(Під Жовтими Водами, Корсунем, Батогом)
13. Як звали князя, що охрестив Київську Русь? (Володимир Великий)
14. Хто автор гімну «Ще не вмерла Україна»?
(автор слів П.Чубунський, музика М. Вербицького)
15. Портрети українських діячив зображені на українських гривнях:
1 грн.- Володимир Мономах
2 грн.- Ярослав Мудрий
5 грн.- Богдан Хмельницький
10 грн.- Іван Мазепа
20 грн.- Іван Франко
50 грн.- Михайло Грушевський
100 грн.- Тарас Шевченко.
16. Назвіть полковників, сподвижників Б. Хмельницького.
( Іван Богун, Данило Нечай, Максим Кривоніс)
Література:
1. Е.П.Немировский « Путешествие к истории книгопечатания» Москва. «Просвещение».1991
2. П.Утєвська « Невмирущі знаки» Київ. «Веселка».1969
3. М. Костомаров « Богдан Хмельницький» Київ. «Веселка».1992
4. Історичне досье «Усі гетьмани України» Харків. «Фоліо».2007
5. Історія України ( для дітей) Київ. «Знання».1992
6. М.Аркас «Історія України-Русі» Одеса. «Маяк».1994
5
6
7