Поема «Слово про похід Ігорів»







Ключові слова:

  • оригінальна давня українська література;
  • княжа доба;
  • ліро-епос;
  • героїчна поема;
  • події 1185р.;
  • заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.

В основі твору - реальні історичні події 1185 року про похід новгородсіверського князя Ігоря на половців - кочовиків, які постійно нападали на Київську Русь.

Тема твору - невдалий похід князя Ігоря (у живих залишилося лише 15 воїнів).
Твір належить до ліро-епосу, нагадує за формою українські думи.

Композиція тору:

  1. Заспів - звернення до давніх часів (вимисла Бояна) і до подій сучасних.
  2. Збір Ігоревого війська. Знаки-попередження (затемнення сонця)
  3. Перша битва - перемога над половцями.
  4. Друга битва - «кривавий пир», тривала півтори доби на річці Каялі, змальовано за зразком народних дум: «Бились день, другий, на третій упали стяги Ігореві...»
  5. Пророчий сон Святослава і Золоте слово, в якому - ідея твору: єднатися треба, захищаючи землю Руську.
  6. Плач Ярославни, яка звертається до сил природи, щоб вони захистили її чоловіка.
  7. Втеча Ігоря з полону і повернення в Київ, де його радісно вітають міщани.

Сюжет: події у творі подано непослідовно: вступ про співця Бояна, сон князя Святослава (київського), плач княгині Ярославни в Путивлі - ці сцени вплетені в загальну канву «Слова...».

Цитатник:
Із «Слова про похід Ігорів»:

Боян-бо віщий, якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами (оповідач «Слова...» прославляє талановитого співця Бояна, який жив у минулому столітті й був поетично обдарований; тут «мисль» - давня назва білки (корінь цього слова зберігся в сучасному слові «мисливство»).

- Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути (промова Ігоря: краще загинути, ніж потрапити в полон).

- Хочу-бо, -сказав, -списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону! (промова Ігоря; «напитися шоломом з Дону» означає перемогти).

Другого дня вельми рано кривавії зорі світ провіщають; чорнії тучі з моря ідуть, хочуть прикрити чотири сонця... (сонячне затемнення; чотири сонця — це образ чотирьох князів).

- О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано єсте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли, без честі-бо кров погану ви пролили (звернення Святослава після поразки Ігоря).

.Поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком (утеча Ігоря з полону).

Про «Слово про похід Ігорів»:

«Слово...» займає чільне місце у світовій літературі доби Середньовіччя. Як героїчний епос, «Слово...» стоїть поряд із такими пам’ятками, як індійський та іранський епоси, французька «Пісня про Роланда», німецька «Пісня про Нібелунгів», англійський епос «Беовульф», іспанська «Пісня про мого Сіда», ісландські саги й інші героїчні
епічні твори. (Б.Яценко)

Я йду до «Слова...», як до гори, до моря, до рідної річки чи степу. Чую рокотання струн, стукіт копит, стогін зраненої землі, хлюпання хвиль, ревиїце худоби. Я все це чую внутрішнім слухом, а своїм внутрішнім зором я бачу величні картини.(Мовчан)