Поміркуй і дай відповідь
2. Чи можна говорити про специфіку світосприйняття поета за інтер’єром кімнат у музеї? Чому?
Так, інтер'єр кімнат у музеї-квартирі Павла Тичини дає уявлення про його світосприйняття. В оформленні приміщень відображені захоплення поета живописом, музикою, природою. Це допомагає зрозуміти джерела натхнення та особливості поетичного світу Тичини.
3. Уважно прочитай епіграф до матеріалів про Павла Тичину. Які засоби виразності вжито в ньому? Із якою метою?
В епіграфі використано метафору ("зустріч з поетом"), порівняння ("мов свічечка"), епітети ("талановитий юнак"). Ці засоби допомагають створити яскравий образ поета, зацікавити читача, налаштувати на сприйняття творчості Тичини.
4. Виразно прочитай поезію Павла Тичини.
Вірш "Струмок серед гаю" передає захоплення поета красою рідної природи. У творі використано порівняння ("як стрічечка"), метафори ("мов свічечка"), окличні речення. Це створює поетичні, музикальні образи.
ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ
Поміркуй і дай відповідь
5. Чи легко читалася поезія? Чому? Доведи цитатами з вірша, що автор зачарований природою
Поезія читається легко завдяки музикальності, повторам, ритму. Наприклад: "Ми дзвіночки, / Лісові дзвіночки". Це свідчить, що автор зачарований красою природи.
6. Якими кольорами можна розфарбувати рядки поезії? Чому? Які почуття вона викликає?
Поезію можна розфарбувати в золотаві, зелені та блакитні тони - кольори сонця, лісу, неба. Вона викликає радісні, світлі почуття.
7. Відшукай приклади персоніфікації у вірші «Хор лісових дзвіночків» Павла Тичини та випиши їх у зошит (наприклад: «...Лісові дзвіночки, / Славим день»).
Приклади персоніфікації:
- "Лісові дзвіночки, / Славим день"
- "Жито усміхнеться"
- "Хмари, / Ой прилиньте, хмари"
8. Накресли в зошиті таблицю за зразком. Відшукай рядки, які відображають музичне (слухове), зорове, емоційне наповнення поезій. Впиши їх у таблицю.
Рядки вірша, які відображають
музичне наповнення
зорове наповнення
емоційне наповнення
"Ми дзвіночки, / Лісові дзвіночки"
"Дзвоном зустрічаєм: / День!”
"Любим сонце, / Небосхил і сонце"
"Золотому полю”
"Славим день"
"Сни розкішні"
9. Ознайомся з таблицею «Паспорт твору “Хор лісових дзвіночків”». Якою інформацією можна її доповнити?
Щоб доповнити таблицю "Паспорт твору" для вірша "Хор лісових дзвіночків" Павла Тичини, я б запропонував таку інформацію:
Дата написання - 1916-1917 роки (коли саме поет почав писати поему "Дзвінкоблакитне", з якої пізніше виділив цей вірш).
Місце публікації - вірш вперше надруковано в 1917 році в альманасі "Сонячні кларнети".
Особливості вірша:
- музикальність, ритмічність;
- звуконаслідування ("дзвіночки");
- персоніфікація явищ природи.
Ключові образи: дзвіночки, ліс, сонце, тінь, хмари, жито. Вони створюють поетичну картину літнього дня.
10. Які зразки пейзажної лірики зарубіжних поетів ти читав/читала? Чим схожі, а чим різняться настрої віршів українських поетів і зарубіжних? Чому?
Мацуо Басьо - японський поет, відомий своїми хайку, що відображають красу природи і зміну пор року.
Зарубіжна пейзажна лірика часто має схожі мотиви з українською, такі як любов до природи, відображення змін пор року, і використання природи для вираження емоцій і настроїв.
12. Які неологізми вжито в прочитаних тобою поезіях Павла Тичини? Як ти їх розумієш?
У поезіях Павла Тичини я помітив такі неологізми:
- "Дзвінкоблакитне" - у назві незавершеної поеми, з якої залишився вірш "Хор лісових дзвіночків". Це поєднання слів "дзвінкий" і "блакитний". На мою думку, воно передає яскраві, насичені кольори та звуки лісової природи.
- "Лісодзвони" - у рядку "Лісодзвони далечінні". Мабуть, це дзвін лісу, його голоси та звуки. Знову поєднання слів "ліс" і "дзвони".
- "Задзвінчали" - незвичне дієслово, утворене від "дзвін". Передає раптовість, несподіваність появи звуків.
Отже, неологізми Тичини допомагають створити свіжі, яскраві поетичні образи, передати звукову гаму природи.
13. Прочитай історію з життя Павла Тичини та геніальної народної художниці Катерини Білокур за покликанням. Поміркуй, яким був письменник. Чому знайомством із Катериною Білокур поет так дорожив?
Проаналізувавши цю історію, можна зробити висновок, що Павло Тичина був доброю, чуйною та щирою людиною. Він цінував талант Катерини Білокур, допомагав їй матеріально та морально.
Поет не звертав уваги на соціальний статус чи походження людини, його цікавила перш за все особистість. Тому він подружився з простою селянкою Катериною Білокур, бо відчув її талант і душевну красу.
Думаю, Павло Тичина дорожив цією дружбою, бо Катерина Білокур була щирим і відданим другом. Вона дарувала йому свої чудові картини, а він міг допомогти їй у скрутну хвилину. Їх єднало мистецтво і людяність.
Тому поета так обурила ситуація з вахтерами, які принизили гідність Катерини Білокур. Він висловив їй свої щирі вибачення, бо дорожив їхньою дружбою.
15. Про що співають лісові дзвіночки? Склади про це коротке висловлювання.
Лісові дзвіночки в поезії Павла Тичини "Хор лісових дзвіночків" співають про красу природи - сонце, небо, ліс, поле. Вони прославляють світло дня і просять, щоб хмари принесли дощ і благословили землю. Дзвіночки оспівують красу і гармонію природи.
16. Розгадай ребус. Що означало зашифроване в житті поета Павла Тичини?
Розгадав ребус - "Сонячні кларнети".
Це назва першої поетичної збірки Павла Тичини, яка вийшла друком у 1918 році.
"Сонячні кларнети" - яскрава метафора, що відображає неповторну поетику Тичини, поєднання музики й світла в його віршах. Назва збірки символізує новизну і свіжість поезії молодого автора, його прагнення гармонії.
Отже, "Сонячні кларнети" мали величезне значення в житті й творчості Павла Тичини, стали поетичним маніфестом його таланту.