Проводячи дослідження, вчений-історик повинен перевірити достовірність інформації, отриманої з історичних джерел. Крім того, робота історика, його висновки мають спиратися на конкретні історичні факти. Під історичними фактами розуміють події реальні, а не вигадані, тобто те, що відбулося, відбулося в минулому.
Перше, що має вміти історик-історик, це отримати докази подій. Для цього необхідно знайти якомога більше джерел інформації. На основі знайденої інформації необхідно відновити у свідомості колишню реальність, створити образ минулого. Інформацію з різних джерел необхідно співвідносити, групувати та порівнювати з конкретним часом і місцем. Це допоможе відкинути неправдиві свідчення та упереджені думки.
Історики застосовують принципи історизму, об'єктивності, соціального методу. Наукові методи історичного дослідження поділяються на три категорії: загальнонаукові, історичні та специфічні. Основним методом наукового дослідження є експеримент. В історичній науці використовуються хронологічний, синхронний, порівняльно-історичний, ретроспективний (історичне моделювання), структурно-системний підхід, періодизація.