Конспект виховного заходу: “Що ти знаєш про природу ”







Мета. Збагатити знання дітей про лікарські де­рева України. Ознайомити з народними традиціями. Лікування рослинами і показати відображення цієї теми в легендах, прикметах, прислів'ях. Вивчати правила збирання, сушіння і зберігання лікарських рослин. Виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.

Завдання:

  1. Освітня: розширити знання учнів про прроду та її складові.
  2. Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.
  3. Розвиваюча: розвинути вміння розрізняти та використовувати лікувальні властивості рослин.

Підготовчий етап: Вибираються учні (за бажанням) які будуть виконувати ролі (природи та лісовика),а також учні( доповідачі).Їхнє завдання довести до відома учнів про корсть рослин. Учні-гості беруть участь у конкурсах та іграх.

Обладнання: кольорові картки та засушені рослини, гербарії, книги.

Оформлення кабінету: на дошці прикріплені зображення дерев Херсонщіни,на кожному столі знаходяться гербарні зразки, роздаткові картки та книги.

Форма проведення: вечір- подорож

Хід виховного заходу:

І. Вступна бесіда вчителя.

Діти, сьогодні ми проведемо екологічний вечір-подорож. Під час подорожі будемо працювати, слухати,грати в ігри, відгадувати і лікуватися. А помандруємо ми лісовою стежинкою з дідусем Лісовиком та Матінкою Природою. Подоро­жуючи від зупинки до зупинки, ви дізнаєтеся про лікувальні властивості дерев нашого краю, ознайо­митеся з народними легендами, вивчите правила сушіння та зберігання лікарських рослин. Закріпимо правила поведінки в природі. А під час подорожі на вас чекають такі зупинки:

1. "Лікарські дерева України".

2. "Що росте у лісовому домі".

3. "З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі".

4. Гра "Поле чудес".

5. "Впізнай мене".

6. "Музей природи".

7. "Буду я природі другом".

8. "Фіточай".

Для проведення гри-подорожі вибираємо дві команди.

II. Лісовик. Перша зупинка "Лікарські дерева України".

1. Кросворд "Лікарські дерева України".

1) Який кущ є символом українського народу і вод­ночас лікарською рослиною? (Калина)

2) Яке дерево-лікар дало назву літньому місяцеві? (Липа)

3) Яке дерево застосову­ється в народній медицині повністю? (Сосна)

4) Яке дерево, найбільш оспіване Т.Г.Шевченком, є символом України та обере­гом рідного дому, має великі лікувальні властивості? (Верба)

5) Яке білокоре дерево найраніше розпочинає весняний сокорух? (Береза)

6) Яке дерево має лікувальні властивості, його плоди схожі на гриби? (Дуб)

2. Природа: «Розповідь про березу».

У сиву давнину слов'яни як і тепер, поділяли рік на дванадцять місяців. Але починався він не січнем, а березнем. Танув останній сніг, підсихали калюжі, на луках з'являлися перші зелені стеблинки, а на де­ревах — перші листки. Пробуджувалася природа, саме час у поле збиратися, до сівби готуватися. Так чим же це не початок життя? Чим не початок нового року?

Берези одні з перших дерев, а подекуди й перші, надягали зелене вбрання. Тому й місяць, що починав рік, називався березозіль. Українська мова зберегла давню назву. Вслухайтесь: місяць берези — березень.

Здавна це дерево шанують люди. Білокора красу­ня! У якого дерева ще є такий чистий і світлий стов­бур? За будь-якої погоди, в будь-який час, незалеж­но від пори року здалека помітиш її, впізнаєш, ні з яким іншим деревом не сплутаєш. З давніх-давен бе­реза стала символом чистоти, невинності та ніжнос­ті. Вона оспівана в піснях, прославлена в живопису.

Вчитель: Народна та наукова медицина широко використо­вує березу. Настій з бруньок та листків — сечогінний та жовчогінний засіб. Свіжі листки допомагають при рев­матизмі, заспокоюють біль у забитих місцях. Настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову, щоб зменшити випадання волосся.

Дуже корисний і березовий сік. Він містить цу­кор, вітаміни, яблучну кислоту. З нього роблять про­холодний напій. Та коли пішла мова про березовий сік, то зауважимо, що його можна брати лише на ді­лянках, призначених для вирубування. Отвір у стов­бурі потім треба заліпити воском, фарбою або гли­ною, бо у відкриті рани може потрапити інфекція.

Вчитель:— Діти, може хтось із вас знає про березу вірші, загадки, пісні або прислів'я? (Відповіді дітей. Учени­ця читає вірш "Берізонько, берізонько").

3. Учениця: «Вірш "Берізонька".

Берізонько, берізонько, ти, мавко лісова.

 Зелені твої кіски вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі у травах і кущах.

 І білі твої ноги все миєш на дощах.

 Прошу вас, із берези ви соку не точіть.

 Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї друг лісу, добрий птах.

III. Лісовик. Друга зупинка "Що росте у лісово­му домі".

1. Відгадування загадок про дерева.

Голки має коротенькі,

Всім знайомі ці гілки

Й шишки довгі, мов свічки. (Ялинка)

Білокрилий, наче птах,

І оспіваний в піснях,

Дрібне листячко на нім,

Що й казати — гарний дім! (Береза)

Я не груша, і не слива,

Але кажуть, що вродлива.

Я стою у срібнім листі,

У червоному намисті. (Калина)

Всі пани скинули жупани,

А один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева і хвойне)

Літом виростає, А осінню опадає. (Листя)

На дереві народився в кожусі,

Кожух розірвався, і я на землю впав. (Каштан)

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє. (Дуб, жолуді)

На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)

Відгадай, як звать наш дім,

Все про нього розповім.

Стовбур жовтий, мов янтар,

Досягає стеля хмар,

І колючі, й довгі, й тонкі

На гілках зелені голки,

Шишок безліч... та маленькі,

І не довгі, а кругленькі. (Сосна)

Я — гарний колючий кущ, на якому в травні з'являються рожеві пахучі квіточки, які перетворюються на ягідки. А використовують їх при захворюванні нирок, стравоходу. (Ш и п ш и н а )

2.Природа: «Розповідь про вербу».

А чи знаєте ви, що це за гілочка? Це гілочка верби.

Верба дарує багато корисного, вона позначає, де вода на землі. Криницю копали під цим деревом. Верба — природний фільтр. Ось чому раніше брали воду під вербою, та й риба ловилась краще, бо лю­бить чисту воду.

Верба дуже цілюща, використовують кору, гілки. Настій кори понижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунка. А ще про вербу складено багато пісень та віршів. Верба — це дерево-символ в Україні.

3.Учениця: «Легенда про вербу, калину та журавлика».

Напали на нашу землю вороги, спалили село, от­руїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не зна­ли вони, що вода в криниці отруєна.

Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона ду­же красива, мала довгі коси, на шийці носила намис­то з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й на­пилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивий кущ, а її намисто — на червоні ягоди. З того часу ко­ло криниці й росте калина.

Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він струн­кий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. На­пився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають "журавлі".

Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, — завмерла з горя і посивіла та й перетво­рилася на сріблясту вербу. З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка-мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Всі разом вони оберігають криницю від забруднення.

IV. Лісовик. Третя зупинка "З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі".

Конкурс прислів'я про дерева.

V. Лісовик. Четверта зупинка Гра "Поле чудес".

Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, на­че все у білій піні, святкове, і запах його квітів від­чутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать.

(Черемха)

Часто люди називають це дерево "солодким". Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно - як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а у вулику той нектар перетвориться на за­пашний цілющий мед.

Нарви обережно жменьку квіток з цього дерева і завари, як чай. Він буде смачний, ароматний і також цілющий.

(Липа)

Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці. Це білокора красуня...

(Береза)

"Патріарх лісів", "могутній велет" — так часто на­зивають це дерево, бо й справді, в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево - богатир, воно ще й дерево-довгожитель.

(Дуб)

Станьмо під крону липи, клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки — вітерець поміж них заплу­тався, і вони легенько стукають одне об одне. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гі­лочки, і листочки розсікають повітря.

Яке ж дерево шумить?

(Сосна)

Там, де в лісі є озерце, ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилу­ватися, які ж то гарні золоті пухнасті "котики" прик­расили їх рано-навесні! Он, майже на кожному з них і бджілка сидить, золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає.

Яке дерево квітує так рано?

(Верба)

1.Природа: «Розповідь про липу».

Липа — чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Вони наче забувають про інші квіти, всі прямують туди, де жовтіють джерельця смачного нектару. Хто не чув про липовий мед? Золотаво-жов­тий, іноді зеленуватий, прозорий, з тонким та ніж­ним запахом липового цвіту. Липовий мед вважаєть­ся найсмачнішим, найкориснішим. Через багаті медові врожаї називають липу "медоносним дере­вом". Майже 800 кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень.

У листках липи багато вітаміну С, є каротин, та­ніни, безазотисті екстрактивні речовини, небагато клітковини.

Але, мабуть, найважливіше призначення липи — медичне. Липовий чай, настояний на суцвіттях, — ду­же давні, дуже поширені й улюблені народні ліки від різних хвороб. Столова ложка висушених квіток, запа­рених у склянці окропу, - чудовий засіб проти нежитю. Липовий цвіт - чи не найкращий потогінний засіб. Настій з нього має ще й бактерицидні властивості.

2. Учениця:  «Легенда про липу».

Жила собі козачка Горпина і мала вона двох си­нів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ.

— Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло — боронити нашу землю. Не осоромте ні пам'яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зрости­ла. А, щоб пам'ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в'янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знати, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Полива­тиму їх сльозами своїми, щоб ожили.

Скільки посаджено лип, стільки хоробрих мужів пішли на війну.

Приготувала я вам торбинки цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе від застуди, голов­ного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі.

Присядемо під батьківським деревом. І в дорогу, діти...

Подякували сини та й поїхали.

VI. Лісовик. П'ята зупинка "Впізнай мене".

1. Конкурс знавців дерев.

За гербаріями листків впізнати дерево.

2. Природа: «Розповідь про дуба».

Дуб — могутнє, довговічне дерево. 300—500 років — вік поважний, але далеко не межа. Довгожителів серед дубів чимало. Недаремно давньоримський уче­ний Пліній Старший порівнював вік Всесвіту з віком дуба. Понад 800 років стоїть могутній велетень у За­поріжжі біля селища Верхня Хортиця. За легендою, під цим дубом запорожці писали свій знаменитий лист до турецького султана, а Богдан Хмельницький відпочивав під його розлогою кроною. Багато лиха довелося пережити запорозькому велетню. І махнов­ці намагалися спиляти його для бронепоїзда, і фа­шистські загарбники намірялися викопати його та посадити в Берліні біля імперської канцелярії. А він стоїть собі, міцно тримається корінням за рідну зем­лю, росте й плодоносить. Понад 1000 років дубові, що живе поблизу хутора Буда на Черкащині. З жолу­дів дуба давня людина пекла хліб. При розкопках в Україні в селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитки жолу­дів у глині. Звідси і повага до дуба, його слава. У жолу­дях багато крохмалю, а жиру - як у доброму молоці.

Дуб, як і всі рослини, виділяє леткі речовини — фітонциди. Уже давно помічено, що повітря дубових гаїв гарно впливає на тих, у кого підвищений кров'яний тиск. Отже, відпочинок під кроною дуба -це добрі ліки. Відвари кори дуба допомагають при за­паленні ясен, ангінах та опіках, при отруєнні солями важких металів.

VII. Лісовик. Шоста зупинка "Музей природи".

1. Цікава екологічна інформація.

Береза випаровує за день 6 відер води, дуб — 6,  евкаліпт - 40.

Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.

За 1 год 1 га лісу поглинає 2 кг вуглецю, це те, що видихають за цей час 200 осіб (ліс при цьому виділяє 2 кг кисню).

Людині потрібно 960 л кисню на добу; стільки ви­діляє його 5 дорослих дерев.

Крилате насіння дерев берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км, насіння ялини — на 2,4 км, клена - 0,09 км, ясена - 0,02 км.

1 т макулатури рятує від вирубання 0,4 га лісу серед­нього віку; 20 кг макулатури зберігають одне дерево.

Блискавка: із 100 ударів випадає на дуб - 54, то­полю — 25, ялину — 10, сосну — 6, бук — 3, липу —2, акацію — 4.

2. Учениця: «Легенда про бузину».

Жив старий-престарий чоловік. Жив самітньо. Мав тільки одного-єдиного сусіда — бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони ви­водили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати. Од­ного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виховував його, а коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс на двір і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням...

Восени полинули бузьки в далекий вирій. Мину­ла зима. А коли повіяли теплі весняні вітри, повер­нулися знову до хатини старого. Той, якого врятував він від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, по­садив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузь­чиха, — над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зерен небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами. Бузьків кущ — фіо­летовими кетягами, а бузьчишин — білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин бузиною. Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.

VIII. Лісовик. Сьома зупинка "Буду я природі другом".

Конкурс на кращий вірш про дерево.

IX. Лісовик. Сьома зупинка "Фіточай". Конкурс. Впізнай чаї з дерев.

Всім присутнім пропонуються фіточаї з лікарських рослин. За смаком, запахом, кольором учні повинні відгадати з якої рослини виготовлений чай.

X. Підведення підсумків екологічного вечора-подорожі.

XI. Вірш. Треба любити садити ліси.

Ліс любити, синку, треба

Не лише за тінь, росу.

Не тому, що він для тебе

Дарував свою красу.

Ліс - багатство, слава краю.

Він могутній, він живий.

Він од посух заступає

Лан широкий степовий...

Ліс — то сила для людини,

Ліс - окраса всіх країн...

Ліс безсмертний!

Але ж люди берегти повинні ліс!

Т.Масенко

 

 

Клас: 

6

Автор: 
Саф'яник Ірина Сергіївна вчитель біології Новотягинської ЗОШ
Предмети: 
Біологія