Тема: А. Чайковський. «За сестрою». Виховання патріотичних почуттів на прикладі образу Павлуся Судака (Розділ І)
Мета: аналізувати ідейно-художній зміст твору (І розділ), розглянути питання виховання патріотичних почуттів на прикладі життя літературного герояПавлуся Судака; розвивати літературно-аналітичні навички, культуру зв’язного мовлення, критичне мислення, увагу, спостережливість; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини, повагу до історичного минулого України.
Епіграф до уроку:
Яке це щастя дороге – мати свою рідну сторону. О. Твардовський
Обладнання: виставка дитячих малюнків до твору
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Емоційне налаштування на урок
Форум «Хто він – патріот?»
Учитель. Пропоную розпочати наш урок роздумами про таке важливе поняття як патріотизм. Сьогодні ми часто говоримо про патріотизм як про почуття, яке звеличує кожну людину, облагороджуєїї, наповнює змістом її життя.
Гра «Так - ні»
Учитель. Давайте разом поміркуємо, кого можна вважати патріотом, а кого – ні.
Твердження, які потрібно підтердити (так) або спростувати (ні)
- Патріот любить і шанує свою рідну землю.
- Патріот захищає свою Батьківщину; готовий віддати за неї своє життя.
- Патріот завжди у всьому шукає вигоду для себе.
- Патріот піклується про збереження природи рідного краю.
- Патріот ніколи не зрадить своєї Батьківщини.
- Патріот критикує інші країни і народи.
- Патріот шанує історичне минуле своєї Батьківщини.
- Патріот поважає своїх співвітчизників; шанує їхню працю.
- Патріот свято шанує свій рід, свою родину; любить, турбується про своїх рідних.
- Патріот не залишить у біді своїх рідних, друзів; завжди прийде на поміч усім, хто потребує його допомоги.
- Патріот своєю працею, добрими справами, досягненнямипримножує багатства рідної землі, уславлює свою країну в світі.
«Трибуна відвертості»
Запитання
1.Чи вважаєте ви себе патріотами України?
2.Хто або що має найбільший вплив на виховання у вас патріотичних почуттів?
Розгляд дитячих малюнків «Я – патріот України» (пропедевтичне домашнє завдання)
ІІІ. Актуалізація опорних знань
З’ясування первинного сприйняття твору
- Чи сподобалася вам повість А. Чайковського «За сестрою»?
- Чи цікаво було читати твір?
- З якими почуттямиви читали повість?
- Що вас найбільше вразило, захопило, схвилювало?
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Постановка проблемногопитання
Проблемна ситуація
Учитель. Я пропоную розпочати розгляд повісті дещо несподівано – з кінця.
Коли Павлусь, рятуючи сестру Ганну від татарської неволі, допомігДевлет-ґірею повернути сина Мустафу з козацького полону, вдячнийхан запропонував хлопчику і його сестричці залишитися у нього, хотів прийняти їх за своїх дітей.
«– Ви сказали правду, тепер я хочу додержати моє слово, нагородити вас. Чого бажаєте? Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму.
– Спасибі тобі, могутній пане. Нічого не бажаємо, лиш волі... Пусти нас...
– Хіба вам зле в мене?
– Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити...
– Хай буде по-вашому! Їдьте додому…».
Проблемне питання.Якщо пригадати, що Павлусюта Ганнусі нікуди було повертатися в Україні (хату спалили тататри, все добро розграбували, матір та діда вбили), то виникає питання: а може краще було б дітям залишитися у Бахчисараї, де б їх шанували як дітей хана, де б вони жили у достатку?
Висунення гіпотези. «Коло ідей». Висловіть свої припущення, чому Павлусь і Ганнуся наполегливо хотіли повернутися на Батьківщину?
Діти приходять до висновку, що братик і сестричка – патріоти України, люблять своюземлю, шанують християнську віру, ненавидять татар – ворогів своєї країни.
V. Оголошення теми та мети уроку
Учитель. Ми сьогодні, розглядаючи І розділ повісті А. Чайковського «За сестрою», зосередимося саме на питанні, як виховується в людині почуття патріотизму, в чому воно виявляється.
VІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Робота з текстом повісті
Бесіда за запитаннями
1. В який період історії України відбуваються події у творі? (У період татаро-монгольських набігів на українські землі).
2. Чому в селі Спасівка «нікому не снилося будувати гарних домів з хоромами», хоча люди в селі були небідні? («…бо ніхто не знав, що завтра станеться, чи його праця відразу не спопеліє. То були страшні часи татарських набігів на Україну»).
3. Яких заходів вживали жителі села Спасівка, щоб протистоятитатаро-монгольським набігам? (Обрали місце для розташування села «близько лісу або очерету, де б на випадок татарського набігу найбезпечніше скритися та втекти від поганської неволі»; «оселі обставили густим дубовим частоколом»; «на кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька» тощо).
Учитель (зачитує). «Та якось спасівчанам до тої хвилини жилось безпечно. Чи Спасівка не лежала на татарському шляху, чи з якої іншої причини, досить, що до тепер ніщо її не тривожило. Спасівчани жили безпечно, орали землю, годували худобу й кохали пасіки, славні на цілу Задніпрянщину, та позаводили гарні сади».
4. Як ви гадаєте, спасівчан можна назвати патріотами батьківщини?(Так, це працьовиті, гарні люди, які щиро любили свій край, багато працювали; наполегливою працею прославляли своє рідне село; оберігали його від ворога, як могли).
5. «В Спасівці жив славний козацький рід Судаків». Чим уславився цей рід? За що поважали Судаків спасівчани? («Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі… Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю… Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село»).
Учитель (зачитує).«Рідня Судаків у той час складалася з старого діда Андрія – яких 70 років, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.
Властиво, Петра тоді вже не було дома. Пішов на Запоріжжя.
Другому синові Павлові було п'ятнадцять, а дочці Ганні тринадцять років».
6. Як виховував дід Андрій Павлуся? (Привчав до лицарського ремесла: вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею; розповідав онуку про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя).
Учитель (зачитує). «Діти слухали залюбки оповідань дідуся, а Павлусеві снилися відтак бої з татарвою, широкий степ, і він мріяв усе про те, коли то й він підросте та стане славним козаком».
7. Розкажіть, як піклувався Павлусь про свою сестричку Ганнусю. Зачитайте, як Павлусь карає кривдника своєї сестри. Про що свідчив цей вчинок хлопчика?
8. Зачитайте, як сім’я Судаків боронилася від татаро-монголів на порозі своєї домівки.
«Дід Андрій із Степаном стали зі списами в руках перед хатою, яка ще не зайнялася. За ними на призьбі сиділи налякані діти, притулившись одне до одного. Палажка поралась ще в хаті. Павлусеві приходило на гадку забрати Ганю, скочити в город та сховатися в бур'ян. Та йому здавалося, що за плечима тата й діда безпечніше. Дрижачи із страху, він голубив і заспокоював сестру.
Якийсь татарин розігнався до них, висунувся довгий спис, наче гадючий язик, і татарин злетів з коня. Перед ним лежало вже декілька татарських трупів... Та в цій хвилині, наче шуліка на курча, впав татарський аркан на голову Степана і повалив його на землю. Дід Андрій нахилився розмотати сина, та в тій хвилині татарська шабля розчерепила йому голову... Оборона пропала. Діти закричали в один голос і задеревіли.
Татари позлазили з коней і зв'язали Степана. Один вхопив налякану на смерть дівчину, її вчепився з усієї сили Павлусь. Татарин тягнув їх обох.
Павлусь у розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що татарин аж засичав з болю. Він пустив Ганю і вдарив з усієї сили Павлуся кулаком по голові. Павлусь втратив пам'ять і впав на землю. Ганя кинулась прожогом у хату. Другий татарин зловив її за довгу косу і почав тягнути до себе.
Тепер стала на порозі Палажка.
В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі набігли кров'ю з лютости й розпуки. В руках держала сокиру.
Заки татарин успів зв'язати Ганю, Палажка кинулась, мов ранена левиця, й розрубала йому голову. Відтак скочила перед дитину і, закриваючи її своїм тілом, рубала сокирою на всі боки.
Татари нерадо вбивали жінок. То була для них найкраща добича. Один зайшов з боку і вирвав їй сокиру з рук.
Тоді Палажка стала оборонятися кулаками, мов довбнями, і зубами. Не могли її перемогти, бо коли бачила, як її Ганю взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала й била кулаками та розкидала татар, мов околоти.
Татарин добув ножа і штовхнув їй у груди. Кров жбухнула далеко, Палажка застогнала й повалилася мертва...
В цій хвилині Павлусь розплющив очі й побачив трупа матері. Тепер вже нікому його боронити, і він поліз поза хату і сховався в бур'яни.
Звідси міг бачити все, що тоді діялося».
9. Чи можна, на вашу думку, вважати родину Судаків патріотами? Чому?
10. Павлусь став свідком героїчного вчинку старших членів родини, двоє із яких загинули, захищаючи дітей, свою оселю, рідну землю. Як ви гадаєте це мало вплив на виховання патріотичних почуттів у хлопчика?
Робота в парах. Розповідь від імені Павлуся
Завдання. Об’єднайтеся в пари. Складіть розповідь від імені Павлуся «Що допомогло мені втекти від ворогів». Підготуйтеся представити розповідь від імені Павлуся.
Орієнтовна розповідь
Коли я побачив, що дідусь і мама мертві, а батька і сестру захопили татари в полон, то зрозумів, що мушу тікати, щоб потім урятувати своїх рідних із полону. Ніби у страшному сні, я бачив, як татари снували селом, обкрадали кожну домівку, зганяли худобу і полонених односельців. Я дуже хотів побачити свою сестру, та її ніде не було видно. Почуття самозбереження охопило мене. «Врятуватися. Врятуватися за будь-яку ціну!» – ця думка змушувала мене діяти.
Я пригадав дідові уроки. Він вчив мене знаходити вихід із різних складних становищ. У голові промайнула думка: «Потрібно перескочити через частокіл, а потім бур’янами тікати у степ».
Обираючи такі місця, де не світилося, я побіг просто до частоколу. Тут знову бур'ян. Кропива парила руки й лице, але я на те не зважав.
Оглядаючись на всі сторони, я видряпався на частокіл. На другім боці частоколу було густе терня. Але за ним стояв татарин на сторожі й пильно розглядався...
Я зсунувся з частоколу в бур'ян і побіг попід частоколом. Якби не наука дідуся, який змалечку розвивав у мені спритність та фізичну витривалість, не знаю, зміг би я подолати такий непростий шлях у бур’янах… Але досягнувши воріт, я утратив усю надію на порятунок. Біля воріт крутилися піші й кінні татари. Вони щось розмовляли, але я їх не розумів.
При воротах стояли осідлані коні, поприпинані до частоколу. У мене сильно билося серце. Я розумів: мій порятунок– це відіпняти коня, сісти й непомітно втекти. Скакати на коні я вмів добре. Цього навчив мене дідусь.
Заволодіти конем допоміг випадок: розлючені воли вдарили на татарів мов тараном і взяли їх під ноги. Кілька наляканих коней зірвалося з припони і погнало в степ. Лишився тільки один кінь, що стояв збоку. Я виліз із куща, підв'язав уздечку, заспокоїв коня, закинув поводи на шию і видряпався на сідло. Тепер я рушив щосили з місця в степ...
Та один вартовий татарин помітив мене. Він щодуху понісся за мною. І хоча татарин так і не зумів мене наздогнати, він поранив мене, випустивши стрілу у спину.
Річку я переплив на коні. Навіть і не боявся спрямовувати коня у річку, бо знав від діда, що татарський кінь уміє по-майстерськи плавати.
А вранці я побачив навкруги степ. Стало страшно, що татарва помітить мене і напевно зловить. Та я згадав, як дідусь розповідав мені про козаків, які били татар. Ось кого потрібно було шукати в степу…»
Обговорення
- Що допомогло Павлусеві утекти від татар?
- За що Павлусь мав подякувати своєму дідусеві?
- Які якості допомогли Павлусю втекти від татар? ( мужність, спритність, почуття відповідальності за долю сестри тощо).
VІІ. Підсумок уроку
Учитель. Пригадайте, ми розпочинали урок міркуванням, чомуПавлусь та Ганя відмовилися від запрошення хана стати йому за дітей, жити в багатстві, достатку і шануванні.
Опрацювавши першу частину повісті, чи можемо ми дати відповідь на це запитання? Поділіться своїми міркуваннями.
Рольова гра «Інтерв’ю з героєм”
Завдання.Складіть два запитання до Павлуся Судака, запишіть їх у зошити та задайте герою.
(На роль Павлуся Судака призначається учень за власним бажанням).
VІІІ. Домашнє завдання. Від імені Павлуся дайте своїм товаришампоради, як виховати в собі почуття патріотизму.
7