Камінний хрест аналіз твору

Твір Стефаника "Камінний хрест" є одним з найвідоміших творів української літератури, присвячений темі еміграції. Аналіз цього твору допоможе визначити його тему, ідею, головних героїв, жанр, сюжет та композицію. Написаний був у 1899 році.

У "Камінному хресті" Стефаник зобразив життя емігрантів, які покинули свою Батьківщину та шукають кращої долі за кордоном.

Головною темою твору є втрата рідної землі та пошук ідентичності (еміграція галицьких хліборобів на межі ХІХ-XX ст.)). Автор стверджує, що розлучення з Батьківщиною та розрив з традиціями і культурою народу має негативні наслідки.

Ідея твору полягає в тому, що еміграція - це не завжди розв'язання всіх проблем та забезпечення кращого майбутнього. Головні герої - емігранти - зіткнулися зі складними життєвими обставинами та постійною тугою за Батьківщиною. Вони намагаються зберегти свою національну ідентичність та знайти місце у новому світі.

Твір належить до літературного жанру новела, що характеризується компактністю, чіткою структурою та зосередженістю на одній історії.

Літературний рід: епос

Головні герої твору

• Іван Дідух. На прохання дружини та дітей він емігрував до Канади в пошуках кращого життя. Праця згинає героя в дугу, а селі називали його «Переломаний»
• Катерина – дружина Івана, самовіддана жінка, яка любить своїх дітей, дітей, які вже не так тісно пов'язані з Батьківщиною
• діти Катерини та Івана
• кум Ми­хайло, людина, близька Іванові за духом і долею
• селяни

Сюжет та композиція

Твір "Камінний хрест" Стефаника складається з семи розділів.

У експозиції описується повернення головного героя Івана Дідуха з 10-річної служби у війську та його тяжка праця на горбі.

Зав'язка: до хати Івана приходять гості, прощання з односельцями. Під час цього прощання Іван зізнається у тому, що самотній і сумно на душі. Далі йде екскурс в минуле, де розповідається про те, як Іванові сини дійшли думки про виїзд в Канаду. "Два роки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...". Іван дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.

Однак, крім теми еміграції, у творі важливе місце займає тема самотності, покидання рідного дому та болючі спогади про минуле. Стиль твору характеризується лаконічністю, простотою та виразністю мови. Автор уважно відображає почуття та емоції героїв, створюючи живі та деталізовані образи.

Розвиток дії: Гості насолоджуються їжею і проводять час в розмовах. Іван з Михайлом згадують свої молоді роки і співають пісні.

Кульмінація: Син нагадує батькові що час виходити, і всі розуміють, що настав час прощання. Люди починають плакати. Іван із дружиною танцюють, що є власне кульмінаційним епізодом, від якого "люди задерев'яніли", у якому вилився назовні весь розпач прощання навіки. Сини з допомогою інших гостей виносять обох з хати.

Розв'язка: Сім'я Дідухів разом з односельцями йдуть проводжати їх. Іван йде танцюючи. Процесія зупиняється біля камінного хреста, який Іван поставив на горбі. Чоловік згадує свою дружину, якій каже, що на хресті викарбувані їхні імена: "Видиш, стара, наш хрестик? Там є вібито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє".

Мова персонажів — ще один художній прийом, використаний автором. Вона запальна, невротична, драматична і дуже емоційна. Думки героя іноді втрачають зв'язність, обриваються. Сильне напруження створюють і дії Івана Дідука та його дружини. Варто згадати, наприклад, сумну зниклу пісню головного героя або божевільний, майже божевільний танець з дружиною. Автор створює сумні й навіть страшні ситуації. Прощання з Канадою перетворюється на своєрідний похорон. Наприкінці Іван попросив односельців зберегти хрест на пам’ять про родину та окропити його свяченою водою. Іншими словами, провести панахиду за його родиною.

Символи та образи:

• Камінний хрест - зображення хреста є символом вистражданої хліборобської праці. Це пам’ятник родині Дідуха, пам’ятник усім переселенцям; символ терпіння і великої марної праці; символ могил живцем похованих тяжким життям; символ злиденної долі людей праці;
• Горб - символ важкої праці селян; важкої селянської долі; бездарність Батьківщини
• П’яний танок Івана та Катерини - символ смерті, прощання зі смертю Батьківщини
• Тужлива пісня про осіннє листя - символ туги, жалю та невдачі, що несе за собою прихід осені та невблаганний час 
• Кінь - втілення мук, терпіння та безмежної працездатності, що віддано кохає землю та безмежно присвячує себе роботі на ній.
• Хата - свідчення душевного стану родини, її злетів та падінь, що знаходять відображення в кожному куточку житла.
• Камінь - символ змертвіння душі та втрати духовного життя, сльоза, що немов перлина на скалі, свідчить про розрив зв’язку з рідною землею
• Поріг - відображення почуттів героїв у крайній, майже неможливому прояві, що вимагає від них мужності та рішучості.

Художні засоби виразності: епітети, символи, порівняння, синекдоха («ціла хата заридала»), метафора; художні деталі, монологи позасюжетні елементи (пісня про осіннє листя як психологічний прийом посилення трагізму ситуації).

Проблематика "Камінного хреста":

• Вічні теми життя і смерті, які пронизують твори всіх часів;
• Економічна хвиля еміграції, яка відбувалася в Україні та інших країнах світу, і викликана була соціально-економічними проблемами;
• Влада землі над людиною, що виникає при надмірному контролі влади над землею та людьми;
• Зв'язок з рідною землею, який є однією з головних тем української літератури;
• Соціальна проблема масового зубожіння селян, що привела до виїзду з океану, і яка є актуальною і в наш час.