Мета: ознайомитись з поняттям топоніміка,етноніміка, пояснити сутність та походження географічних назв; розвивати вміння користуватися історичним атласом, знаходити історичні регіони, показувати столицю України; сприяти вихованню патріотичних почуттів.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: розповідати, звідки історики дізнаються про минулі часи на основі назв населених пунктів; пояснювати, що таке історичні джерела та якими вони бувають; наводити приклади історичних назв своєї місцевості.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Увага! Перевірить клас,
Чи готові ви розпочати урок!
Чи все на місці? Чи все в порядку:
Підручник, атлас, ручка та щоденник?
Є у нас девіз такий:
Все, що потрібно під рукою!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.Робота з картками.
1 картка.
а) Співвіднесіть рік і століття. 10 р. - …ст., 1327р. - …ст., 56р.-…ст., 996р. - …ст.
б) Михайло Грушевський народився у 1866 році, а надрукував І-й том «Історії-Русі» у 1898 році. Скільки років виповнилося Грушевському у цей час?
в) Намалюй, як позначають на історичній карті:
- пересування військ або народів:
- місця битв:
2 картка.
а) Співвіднесіть рік і століття. 1 р. - …ст., 1427р. - …ст., 69р.-…ст., 889р. - …ст.
б) Софійський собор було побудовано в ХІ ст. Скільки століть минуло за цей час?
в) намалюй, як позначають на історичній карті:
- кордони держав, регыоныв, областей:
- міста:
2. Разом з класом розгадаємо кросворд (кросворд на дошці):
1. Селище на Київщині, де археолог Вікентій Хвойка знайшов пам,ятки, що належали першим хліборобам на українських землях(Трипілля);
2. Дослідник – учений, який розшукує, розкопує і вивчає давні речі та споруди (археолог);
3. Установа, яка зберігає та впорядковує документи (архів);
4. Наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами (археологія);
5. Установа, яка збирає та зберігає книжки, а також організовує громадське користування ними (бібліотека);
6. Одне з найдавніших людських занять, сутність якого полягає у вирощуванні зернових (землеробство);
7. Записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як казали за давнини (літопис);
8. Установа, де зберігаються важливі для пам,яті про минулі часи речі: знаряддя праці, вироби давніх майстрів, витвори мистецтв, монети, книги тощо (музей);
9. зменшене зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу, на якому позначають ті або інші події (карта).
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кожна людина має ім,я та прізвище. Гори, ріки, моря, країни, континенти міста і села мають назви. У минулому назви ніколи не давали випадково. Вони поєднували особливості навколишньої природи зі способом життя людей.
IV.СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Часто ми зустрічаємо географічні назви з яких ми отримуємо важливу інформацію про природу краю, про заняття людей, які тут мешкали, про історичні події, що відбувалися саме на цій території. Вивчає назви та їхню історію наука топоніміка.
Звернімося до підручника (ст.54)(визначення історична топоніміка)
Досліджуючи минулі часи, історики звертаються до назв містечок, сіл, річок, озер тощо, оскільки їхнє походження сягає сивої давнини.
- Топоніми — географічні назви.
- Топоніміка — наука, що вивчає географічні назви.
- Етноніми — назви народів.
- Етноніміка — наука, що вивчає назви народів.
(Робота з таблицею)
- Записати на дошці запропоновані назви у відповідний стовпчик. Чернігів, українці, Десна, Галичина, поляни, білоруси, Дніпро.
Учитель. Часто, щоб зрозуміти сутність назви, необхідно знати не лише географічні особливості місцевості, а й мови багатьох народів. Наприклад, що означає найменування річки Сули – лівої притоки Дніпра? Хто і якою мовою її назвав? Знавці тюркських мов допомогли це з,ясувати. Вони розшифрували назву: су – річка, лай чи лей - глина. Тобто Сула – це
«глиняна річка». Так утворилась назва, якою користуються вже багато років.
Учитель. Найдавнішими назвами, якими користувались наші предки для визначення їхньої землі та себе самих, були назви племен. Наших предків називали слов'янами. Слов'ян, які жили в давні часи, ще називають «давніми слов'янами». Саме давні слов'яни і є предками усіх слов'янських народів. Жили вони племенами, а іноді об'єднувались у племінні об'єднання або союзи племен. Вони ділились на 3 гілки: західні, південні та східні.
Вивчення історичних географічних назв наших предків дозволить нам здобути додаткову історичну інформацію.
Уявімо себе дослідниками (робота з атласом ст.5)
Робота з картою
- Використовуючи карту атласу «Східні слов'яни у V-VIII ст.», виконайте завдання.
1. Покажіть на карті прабатьківщину давніх слов'ян.
2. Покажіть на карті територію, яку заселяли племінні об'єднання східних слов'ян.
3. Які союзи племен східних слов'ян були безпосередніми предками українців? Покажіть на карті територію їх розселення. (Поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці, сіверяни.)
4. Яка наука вивчає назви народів?(етноніміка)
V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Хто ж там, хто вже так втомився,
І наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати(вийти із-за парт)
Фізкультпаузу почати.
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
Учитель. Здавна щодо окремих регіонів України застосовували такі назви, як Волинь, Полісся, Поділля, Галичина, Лівобережжя, Чернігово-Сіверщина та ін. Вони різняться особливостями одягу, народного будівництва, господарськими заняттями, які сформувалися у зв'язку з природнім середовищем та історичними особливостями. Про них розповідають музеї народної архітектури та побуту. Найбільший з них розташований у селищі Пирогово, на околиці міста Києва. На його території розміщено понад 300 пам'яток народного будівництва, 80 тисяч одиниць сягає кількість хатнього начиння, одягу, знарядь праці, творів мистецтва.
Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті.
Робота з картою
Використовуючи карту атласу «Історико-етнографічні регіони України», виконайте завдання: (атлас 5 клас. ст.6)
- Знайдіть на карті міста, розташовані в межах кожної історико-етнографічної землі (міста, названі на честь видатних людей, міста, що носять назви грецького походження, міста, чиї назви пов,язані з родовищами корисних копалин).
- Назвіть найбільші річки України та історико-етнографічні землі, якими вони протікають.
(про походження назв обласних центрів України)
Вінниця — обласний центр, що розміщений на обох берегах річок Південний Буг та Вінничка. Існує декілька версій про походження назви міста. Одна із них пов'язує назву зі старослов'янським словом «вєно», що означає «посаг». Інші дослідники вважають, що це зрусифікована назва і правильно було б назвати «Винниця», що походить від слова «винокурня». Є й третій варіант. Місто дістало назву від річки Віннички, на якій воно засноване. Річка отримала назву від слова «вінок». На цій річці, за прадавнім звичаєм, дівчата пускали на воду віночки з квітів, щоб дізнатися про свою долю.
Дніпропетровськ розміщений на обох берегах Дніпра. Місто засновано 1777 року і було названо на честь цариці Катерини II Катеринославом. 1926 року його перейменували на Дніпропетровськ на честь політичного діяча Г. Петровського.
а річка».
Сучасне місто Донецьк виникло 1869 року як селище Юзівка, що виникло поблизу Овечого хутора навколо металургійного заводу, збудованого англійським промисловцем Джоном Джеймсом Юзом. 1924 року селище перейменували на Сталіно, а 1961 — на Донецьк. Сучасна назва міста походить від найменування річки Донець. Звідси і Донбас, Донеччина. Річка ж дістала свою назву від слова Дон — так давнє плем'я аланів, які є родичами осетинів Кавказу, називали будь-яку воду, зазвичай і річки.
Житомир уперше згадано у літописі 1240 року. За легендою, місто було засновано улюбленцем і радником київських князів Аскольда і Діра Житомиром, який нібито після їхнього убивства не захотів служити Олегові і пішов зі своєю дружиною на захід у ліси, де й заснував нове поселення, назвавши його своїм ім'ям. Деякі вчені вважають, що місто виникло в VIII-IX ст. як центр племені деревлян-житичів. Звідси і назва міста — «мир (громада) житичів».
Львів виник у середині XIII століття. Пояснення його походження не викликає сумніву. Львів названо на честь найстаршого сина галицького князя Данила Романовича — Лева.
Одеса виникла наприкінці XVIII ст. на місці старовинного українського поселення Коцюбієве, яке пізніше татари і турки назвали Хаджибеєм. 1795 року Хаджибей перейменували на Одесу на честь грецької колонії Одесос. Тоді вважали, що ця колонія колись була в цьому районі (згодом з'ясувалось, що вона розміщувалась біля сучасного міста Варна в Болгарії).
Харків був заснований у другій половині XVII ст. у місці злиття річок Харків і Лопань. Ще одне припущення: місто дістало назву від імені першого поселенця-козака на цих землях Харка (Харитона). Дехто вважає, що місто дістало назву від річки або що це видозмінене Шарукань (з половецького «шаура» — «скотар», «кан».
Чернігів давно містом володів князь Черний, давший Чернігову своє ім'я.
Друга легенда трохи доповнює першу і говорить, що назва міста пов,язана не з самим князем Черным, а з його донькою, не бажаючою вийти заміж за хазарского кагана. В результаті оскорбленный каган зібрав декілька тисяч воинів и устремился покорять сердце неприступної красавиці. І хоча князю Чорному удалось перемогти кандидата в зяті, лазутчики кагана все-таки відслідкували княжну, і в результаті - княжна Чорна викінулась з високого терема. Завдяки загинувшій дівчині Чернигів отримав свою назву, а нерозумних хазар пізніше розгромив несправедливо укушений гадюкою князь Олег.
Білгород-Дністровський Топонім Білгород походить від слів «білий» і «город» (слово «город, град» в російській мові має декілька значень, одне з них – «фотреця»). Царю потрібна була фотреця для захисту Муравского шляху – самого короткого шляху з Москви до Криму від набігів татар. З цією ціллю поселення Білгород-Дністровський було обнесено земляним валом, високими кам,яними стінами і стало укріпленою Білгородською фотрецею, Белгородом. «Білий город» – фотреця, стіни якої побудовані з білого каменю. Інше тлумачення пов,язується з назвою гори «Белая гора», на схилах якої і в притоці Сіверського Донця розташований Білгород. Можливо, з назви гори і взята назва «білий», тогді топонім Білгород має значення «місто на білой горі».
Тіра (дав.-гр. Τύρας) — розташована на правому березі Дністровського лиману на околиці сучасного м.Білгорода-Дністровського Одеської області.
Назва походить імовірно від назви ріки Тира (Тирас). Назви міста часто мінялися в історії. Вперше місто відоме під назвою Офіуза. Пізніше як Тира, Альба, Білгород, Аккерман.
Навколо Тіри в перші століття нашої ери по берегах Дністровського та сусіднього з ним Будацького лиманів знову виникають поселення й окремі садиби, що складали її сільськогосподарську округу.
Походження назви річки Дніпро досі не з'ясовано. Його пов'язують зі скіфським словом «дана», тобто «річка».
Найдавніша згадка про сучасну столицю України та адміністративний центр однойменної області міститься у літописі «Повість минулих літ», у якій йдеться про трьох братів Кия, Щека, Хорива та сестру Либідь. За легендою, від імені найстаршого брата Кия і походить назва Київ. У топоніміці Києва є і давні назви гори Щекавиці, річки Либідь тощо. Інші трактування назви Києва пов'язують з р. Киянкою, що протікала під Старокиївською горою і зникла ще в XVII ст.
привал, стоянка», «шарукань» — «стоянка скотаря»).
(Запитання)
- Які легенди про походження назви вашого міста ви знаєте?
(Робота з текстом)
- Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
Народна легенда про походження назви Переяслав «Пішов Володимир на хорватів. Коли ж він повернувся з війни хорватської, печеніги прийшли тим боком Дніпра від Сули. Володимир пішов навпроти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяславль. І став Володимир на цій стороні, а печеніги на тій, і не наважувались ні він на ту сторону, ні вони на цю сторону.
І під'їхав князь печенізький до ріки, і покликав Володимира, і сказав йому:
— Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються. І якщо твій муж ударить об землю моїм, то не воюємо три роки; якщо ж наш муж ударить, то воюємо три роки.
І розійшлися в різні сторони.
Володимир же, вернувшися в стан свій, послав по табору глашатая з словами:
— Чи нема такого мужа, який би взявся боротися з печеніжином? Не знайшлося ніде.
На ранок приїхали печеніги і свого мужа привели, а в наших не було. І почав тужити Володимир, звертаючись до всіх воїнів, і прийшов один старий муж до князя, і сказав йому:
— Княже! Є в мене один менший син дома, бо з чотирма я вийшов, а він дома. В нього з дитинства не було такого, щоб ударив хтось ним. Одного ж разу, як я сварив його, а він м'яв шкуру, то розгнівався на мене і роздер шкуру руками.
Князь же, це почувши, зрадів і послав за ним, і привели його до князя, і князь розповів йому все. Він же сказав:
— Княже, не знаю, чи здолаю його, випробуйте-но мене: чи нема бика великого і сильного?
І знайшли бика великого й сильного, і велів він роздражнювати бика; поклали на нього залізо гаряче і пустили бика. І побіг бик мимо нього, і вхопив він бика рукою за бік, і вирвав стільки шкури з м'ясом, скільки йому рука захопила. І сказав йому Володимир:
— Можеш з ним боротися!
А назавтра прийшли печеніги, стали кликати:
— Чи є муж? Наш уже готовий!
Володимир же наказав тієї ночі одягти зброю, і зійшлися обидва стани. Випустили печеніги свого мужа: був-бо він дуже превеликий і страшний. І виступив муж Володимира, і поглянув на нього пече-ніжин, і засміявся, бо був він середнього росту. І, розмірявши відстань між обома військами, пустили їх одне до одного, і схопилися вони, і стали міцно держати одне одного, і здавив він печеніжина руками до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, і Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. Володимир же на радощах заклав город на броду тому і назвав його Переяславль, бо ж перейняв славу юнак той. Володимир великими мужами зробив і його, і батька його. І повернувся Володимир у Київ з перемогою та славою великою».
(Запитання)
1. Звідки походить назва міста?
2. Чи можна віднести цей уривок до легенди?
VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Розшифруйте слова, розташувавши букви у правильному порядку. (робота на дошці)
1)ОКПІТОНІМА;
2) Н И С Л В' Я О;
3) К Щ Е;
4) В И X О Р;
5) И Й К;
6) І Л Б И Д Ь.
2. Впишіть пропущені букви у назвах східнослов'янських племен (робота на дошці)
1) С_0_Е Н_;
2)С__Е_Я_И;
3) _ О Л_Н И;
4) ДЕ___В_Я_И.
3. Мозковий штурм
1) Що таке етноніми?
2) Яку науку називають етнонімікою?
3) Що таке топоніми?
4) Яку науку називають топонімікою?
5) Що ви знаєте про походження назви Чернігів?
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 8; [2], § 7).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Назва Україна вперше зафіксована у літописі під 1187 р. для позначення Київщини, земель Переяславщини і Чернігівщини. Слово «Україна» має слов'янське походження. Воно означає «первіснокрай» або «територія». Історики схиляються до думки, що назва має Індоєвропейський корінь, що в перекладі означає «відокремлювати». Єдиної думки щодо етимології слова немає, проте схиляються до прямого синонімічного зв'язку зі словом «князівство», що означає земля наділена, «відрізана» князю.
У давнину люди не розрізняли загальних І власних назв. Так, під словом «вода» наші пращури розуміли І річку, І море, й озеро, І джерело, І воду в посудині. Освоюючи нові місця, люди давали власні назви новим річкам, джерелам чи горам, щоб їх розрізняти, наприклад: Велика Вода, Мала Вода, гора Чорна, гора Біла тощо. Якщо на березі якоїсь річки росло багато сосен, то її могли назвати СоснІвкою. Річку, у якій водилося багато бобрів, Іменували БобрІвкою. На території України в різні часи жили різні кочові народи, які згинули у вирі Історії. Та назви, які вони дали річкам, озерам, вершинам гір, байракам, залишилися й збереглися в пам'яті тих, хто тут оселився згодом.
Тема : що можна дізнатись про минуле з географічних назв
(актуалізація опорних знань)
1 картка.
а) Співвіднесіть рік і століття. 10 р. - …ст., 1327р. - …ст., 56р.-…ст., 996р. - …ст.
б) Михайло Грушевський народився у 1866 році, а надрукував І-й том «Історії-Русі» у 1898 році. Скільки років виповнилося Грушевському у цей час?
в) Намалюй, як позначають на історичній карті:
- пересування військ або народів:
-місця битв:
2 картка.
а) Співвіднесіть рік і століття. 1 р. - …ст., 1427р. - …ст., 69р.-…ст., 889р. - …ст.
б) Софійський собор було побудовано в ХІ ст. Скільки століть минуло за цей час?
в) Намалюй, як позначають на історичній карті:
-кордони держав, регіонів, областей:
-міста:
5