Богдан Лепкий. Шевченка верба







1. Як ти гадаєш, для чого поет Андрій Малишко привіз гілочку Шевченкової верби в Україну?

Андрій Малишко привіз гілочку Шевченкової верби з Казахстану в Україну, щоб:

  • Зберегти пам'ять про Тараса Шевченка та його перебування на засланні. Ця верба була живим свідком страждань поета.
  • Створити символічний зв'язок між Україною та місцем заслання Кобзаря. Посадивши гілочки цієї верби в Києві, Малишко ніби повернув частинку Шевченка на Батьківщину.
  • Надихнути людей прикладом незламності духу Шевченка, який навіть у жахливих умовах неволі продовжував творити і плекати надію.

3. Поміркуй і скажи, чому саме дерево може слугувати місцем відпочинку, місцем творчості чи спогадів для поета?

Дерево може бути особливим місцем для поета з кількох причин:

  • Під деревом можна знайти затишок і тишу для роздумів та творчості. Воно дарує прихисток від спеки чи негоди.
  • Дерево навіює спогади про рідний край, дитинство, близьких людей. Для поета-засланця, як Шевченко, така можливість поринути у спогади була надзвичайно цінною.
  • Споглядання дерева, його крони, листя може надихати поета, пробуджувати його фантазію, наштовхувати на роздуми про вічність, плинність життя, зв'язок людини і природи.

4. Який період життя Кобзаря згадує Богдан Лепкий у вірші «Шевченкова верба»?

У вірші "Шевченкова верба" Богдан Лепкий згадує період заслання Тараса Шевченка. Поет описує, як Шевченко, "йдучи на вигнання, в неволю", підняв гілочку верби і забрав її з собою. Це відсилає нас до 1850 року, коли Шевченка заслали до Новопетровського укріплення (нині Форт-Шевченко в Казахстані).

5. Чому автор порівнює перебування Тараса Шевченка в неволі з відірваною вербовою гілочкою?

Лепкий порівнює перебування Шевченка в неволі з відірваною вербовою гілочкою, бо обоє вони:

  • Відірвані від рідної землі, "засуджені на лютий згин серед пустелі степової". Як гілочка не може рости без стовбура, так і Шевченко страждав без України.
  • Самотні на чужині, де нелегко вижити. Та попри все, і Шевченко, і верба вистояли, пустили коріння в неродючому ґрунті.
  • Зберегли пам'ять про рідний край. Верба "жалується, що весна. Сади вже квітнуть в Україні", а Шевченко тужить за Батьківщиною.

6. Чому так важливо не забувати рідної землі, хай у які краї тебе занесла б доля

Не забувати рідної землі на чужині важливо, бо це:

  • Дає сили жити і боротися з труднощами. Спогади про рідний край підтримували Шевченка на засланні.
  • Зберігає ідентичність, зв'язок з корінням. Людина, яка пам'ятає, звідки вона родом, не загубиться у світі.
  • Надихає творити і жити для своєї Батьківщини, навіть перебуваючи далеко від неї. Саме туга за Україною породила багато геніальних творів Шевченка.

7. Як можна врятувати життя рослинам? Чи дієвий такий метод стосовно людей? А в переносному значенні?

Рослину можна врятувати, забезпечивши їй належний догляд - полив, родючий ґрунт, захист від негоди. Так само і людині, щоб вижити фізично й духовно, потрібні піклування, сприятливі умови, підтримка.

У переносному сенсі, "врятувати життя" людині - це наповнити його змістом, дати мету і натхнення. Для Шевченка такою рятівною силою були творчість і любов до України. Тож дбайливий догляд потрібен не лише тілу, а й душі людини.

5. Добери з тексту вірша по два-три приклади таких засобів художньої виразності: а) епітет; б) рима; в) порівняння; г) метафора.

Ось приклади засобів художньої виразності з вірша "Шевченкова верба" Богдана Лепкого:

а) Епітети:

"чорний шлях" - епітет, що підкреслює важкість долі Шевченка."

"зелене листя" - епітет, що символізує життя і надію.

б) Рими:

"ступав - підняв" - дієслівна рима.

"святої - степової" - прикметникова рима.

"носив - щоднини" - дієслівно-прислівникова рима.

в) Порівняння:

"Була відірвана, як він, Від стовбура й землі святої" - порівняння долі гілочки з долею Шевченка.

"верба шумить І шепче щось над ним, як мати" - порівняння верби з матір'ю, яка втішає.

г) Метафори:

"Летить степами листя шум, Немов далека пісня жалю" - метафора, що передає тугу за рідним краєм.

"Ні твоїх снів, ні твоїх дум Нам не забути, рідний краю!" - метафоричне звернення до України, уособлення її образу.

Ці художні засоби роблять вірш Богдана Лепкого напрочуд зворушливим і виразним, допомагають глибше відчути емоції ліричного героя і осягнути трагізм долі Тараса Шевченка.

6. Ознайомся з таблицею «Паспорт твору Шевченкова верба» за покликанням . Поміркуй, якою інформацією можна, на твою думку, її збагатити. Додай необхідні відомості.

Тема: Доля Тараса Шевченка на засланні, його туга за Україною

Ідея: Незламність людського духу, вірність рідній землі попри всі випробування

Історія написання Вірш написано за мотивами біографії Тараса Шевченка (верба, посаджена поетом в Орській фортеці, росте в українських містах і селах)

Мотив: Оспівування величі Тараса Шевченка в поетичній формі. Мотив туги за рідним краєм

Ключові образи: Шевченко, верба, Україна, неволя

7. Визнач, яке римування:

а) Вірш Богдана Лепкого «Шевченкова верба»

У цьому уривку використано перехресне римування (ABAB). Римуються 1-й і 3-й, 2-й і 4-й рядки: "ступав - підняв", "неволю - собою".

б) Перші рядки казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»

Тут маємо кільцеве римування (ABBA). Римуються 1-й і 4-й, 2-й і 3-й рядки: "Князь - знялась", "хмари - удари".

в) Репліка Князя з казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»

У цьому уривку бачимо суміжне римування (AABB). Римуються 1-й і 2-й, 3-й і 4-й рядки: "мій - двобій", "готовий - здоровий".

9. Проєкт «Збірка віршів». Об’єднайтеся в пари й напишіть вірш на кілька рядків, де римуються подані слова:

В серцях палає він у нас, Безсмертний геній наш Тарас. Він осяває рідний край, Мов сонця золотавий сяй.

Посіяв він зерна добра, Свободи й віри зернина. Це все, щоб квітла й розцвіла Його кохана Батьківщина.

Навчив він гідно в світі жити, Свій край і мову щиро любити. Здолав він пекла темні гори, Щоб дати людству мудрі твори.

Шевченкове безсмертне слово - То українська ніжна мова. Він з нами всюди повсякчас, Бо вічно в серці він у нас!