5. Якою була структура українського суспільства в XVI ст.? Порівняйте становище його верств і прошарків







Стани

Склад

Правове становище

Шляхта

Князі, пани, зем’яни, панцирні слуги, бояри

Привілейований стан. Князі і магнати мали спадкові землеволодіння, право судити підданих, мати військові загони. Решта шляхти отримували землю за військову службу. Проте згодом шляхта зрівнялася в правах, всі отримали право засідати у повітових сеймиках та Вільному сеймі.

Духовенство

Церковні ієрархи, монахи, парафіяльні священники

Привілейований стан, проте православне духовенство не мало прав католицького, не мало місця в сенаті, сплачувало податки. Нижнє духовенство залежало від шляхти і магнатів, на землях яких були церкви або монастирі.

Міщани

Патриціат, бюргерство.

Напів привілейований стан. Мали право на міське самоврядування, становий суд, заняття ремісництвом та торгівлею. Проте мали обов’язково сплачувати податки. У містах, що належали магнатам і шляхті, міщан примушували до виконання на користь власника різних повинностей.

Селяни

Похожі (вільні),

непохожі (отчичі)

Непривілейований стан. Непогожі не мали права переходу від власника до іншого шляхтича і безоплатно працювали на пана. Похожі могли переходити до іншого господаря. Більшість вільних селян становили данники, що сплачували державі чинш грошима або натурою. Частину вільних селян становили слуги, що мали землю від пана за службу. Селяни, що не мали власної землі, користувалися панською землею і відбували повинності зі своїм «тяглом* (робочою худобою).

Козацтво

Реєстрове та низове

Міжстановий прошарок, що сформувався з вихідців із різних станів. Реєстрові козаки мали привілеї, землю за службу. Низові перебували на нелегальному становищі в державі, перебуваючи поза юрисдикцією державних чиновників.