1. Які умови існування організмів у наземно-повітряному середовищі?
У наземно-повітряному середовищі провідну роль серед чинників неживої природи відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря. На відкритій місцевості, у дуплі чи печері кожного мешканця наземно-повітряного середовища оточує повітря. Кількість світла і кисню в наземно-повітряному середовищі достатня, але буває відчутною нестача води.
Особливо це відчувають мешканці посушливих районів планети.
2. Наведи приклади пристосування організмів до життя в наземно-повітряному середовищі.
У багатьох наземних тварин добре розвинені зір, слух і нюх. Достатня освітленість наземно-повітряного середовища допомагає їм добре орієнтуватися завдяки зору.
Наприклад, сокіл може побачити мишеня на полі з висоти в кількасот метрів.
3. Як переміщуються тварини по землі? Наведи приклади.
Наземні тварини бігають, стрибають. Це забезпечується різною будовою їхніх кінцівок. Наприклад, олень і кінь бігають, спираючись на пальці. Вони вкриті твердим чохлом, що називається копитом.
4. Які тварини здатні до польоту? Що допомагає їм переміщуватися в повітрі?
Літати їм допомагають крила. Серед звірів тільки кажани мають крила і здатні до активного польоту. Інші представники звірів лише на деякий час можуть затриматись у повітрі, если перестрибують з дерева на дерево.
5. Використовуючи малюнки 145, 146, 147, склади план розповіді про різноманітність мешканців наземно-повітряного середовища.
На малюнку 145 зображено розмноження рослин за допомогою вітру.
Наземні тварини бігають, стрибають (мал. 146). Це забезпечується різною будовою їхніх кінцівок. Наприклад, олень і кінь бігають, спираючись на пальці. Вони вкриті твердим чохлом, що називається копитом. За цією ознакою виокремлено групу копитних тварин. Широкі копита і довгі ноги лося дають йому змогу рухатися по заболоченій місцевості. Менші і вужчі копита одичавших кіз допомагають їм підніматися крутими кам’янистими скелями.
На малюнку 140 семь зображено те як тварини пристосуввлися для польоту, у них є крила.
Підсумки
- Умови наземно-повітряного середовища досить різноманітні. Провідну роль серед чинників неживої природи здесь відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.
- Характерною ознакою наземно-повітряного середовища є відчутні зміни температури впродовж доби і протягом року.
- Умови наземно-повітряного середовища сприятливі, тому світ його мешканців різноманітний.
- Тваринам наземно-повітряного середовища властиві різні способи переміщення, у их розвинені зір, слух, нюх.
- Тварини в наземно-повітряному середовищі для орієнтації у просторі використовують органи зору, слуху, нюху.
Cторінка ерудита
За формою дзьоба птаха можна визначити, чим він живиться. Спробуємо це зробити за малюнком 148. Так, у снігура дзьоб маленький і товстий. Це свідчить про те, що птах живиться насінням і таким дзьобом руйнує міцну шкірочку. Яструб, орел, сова – хижі птахи.
Їхні гострі загнуті донизу міцні дзьоби допомагають розривати здобич.
У лелеки довгий прямий, іноді трохи загнутий догори дзьоб.
Ним просто ловити й утримувати слизьку рибу, жаб. Ластівка ловить комах на льоту, тому її дзьоб маленький, але широкий.
Сторінка природодослідника
Проведи дослід, щоб з’ясувати, чи добре розвинений в кішки слух і нюх.
Увага! Для виконання досліду використовуй тільки знайому тобі тварину, яка поводиться не вороже.
Дія 1. З’ясуй, чи добре кішка чує. Поклич кішку пошепки, пошаруди легенько папірцем. Як поводиться кішка?
Дія 2. Визнач, чи гарний у кішки нюх. Для цього загорни в аркуш паперу окремо шматочок м’яса або риби, шматочок хліба, печиво. Розклади перед кішкою ці згортки. Чи змінюється поведінка кішки? Як саме?
Зроби висновок, чи добре розвинені в кішки слух і нюх. Як вони допомагають орієнтуватися цьому мешканцю наземно-повітряного середовища?
У котів дуже добре розвинутий нюх, він краще розвинутий ніж у людини, на багато. Кіт відчує всі три, але спершу він з'їсть м'ясо, оскільки коти не дуде полюбляють рибу і солодке.
Попрацюйте в групах
Дізнайтеся, які птахи відвідують дерева на подвір’ї вашої школи. Для цього впродовж тижня уважно спостерігайте за пернатими друзями, записуйте свої спостереження. Якщо не зможете самостійно визначити назви спостережуваних птахів, зверніться до дорослих або додаткової літератури. Запропонуйте план експерименту, що дасть змогу з’ясувати, якому корму віддають перевагу ці птахи (насінню соняшника, пшениці чи проса, хлібним крихтам чи чомусь іншому). Проведіть дослідження і запишіть отримані результати. Обговоріть виконання цього завдання в класі та опікуйтеся птахами й надалі.