26. Як влаштовані штучні екосистеми поля і саду







1. Чи доводилось тобі бувати в полі? Яке враження воно на тебе справило?

Так, мені доводилося бувати в полі. Враження справляє дуже гарне - безмежні простори, колоски пшениці які нахиляються під дією вітру чи інших злакових культур. Це гарна картина природи.

2. Що тобі відомо про ставки?

Про ставки я знаю, що це штучні водойми, створені людиною. Вони можуть використовуватися для розведення риби, поливу сільськогосподарських культур, відпочинку тощо.

3. Чи була в тебе змога милуватись квітучим садом навесні й ласувати його яблуками та грушами восени? Що тобі найбільше запам’яталось?

Так, мені доводилося милуватися квітучими садами навесні. Особливо запам'яталося, як навесні сади вкриваються білим цвітом вишень, яблунь, груш. А восени смачні плоди цих дерев, особливо соковиті яблука та ароматні груші.

Завдання 1. Склади два ланцюги живлення екосистеми поля.

Ось два приклади ланцюгів живлення в екосистемі поля:

  1. Пшениця (продуцент) → сарана (консумент першого порядку) → птах (консумент другого порядку) → лисиця (консумент третього порядку).
  2. Жито (продуцент) → миша польова (консумент першого порядку) → змія (консумент другого порядку) → орел (консумент третього порядку).

У цих ланцюгах культурні рослини, які вирощуються на полях, виступають як продуценти, а тварини, які споживають рослини та одна одну, виступають як консументи різних порядків.

Завдання 2. Користуючись текстом рубрики «Наукова довідка», назви способи/методи догляду за полем. Доповни їх власними прикладами.

Відповідно до тексту рубрики «Наукова довідка», основні методи догляду за полем включають:

  1. Визначення видів рослин для посіву - людина вирішує, які культурні рослини сіяти.
  2. Обробка поля - включає оранку, боронування, зяблеву підготовку тощо.
  3. Підживлення рослин - внесення добрив для забезпечення необхідних поживних речовин.
  4. Захист від шкідників - використання засобів для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами та іншими паразитами.
  5. Збирання врожаю - процес зняття зрілих культур з поля.

Доповнюючи власними прикладами, можна розглянути наступне:

  • Ротація культур: змінювати культури, які вирощуються на полі кожного року для підтримки родючості ґрунту і зниження ризику захворювань та шкідників.
  • Органічне землеробство: використання органічних добрив замість синтетичних та застосування природних методів контролю шкідників, таких як використання хижих комах для боротьби з попелицею.
  • Крапельне зрошення: використання систем крапельного зрошення для ефективного внесення води без необхідності зволоження усієї поверхні поля, що також допомагає уникнути зростання бур'янів.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ

1. Розгляньте колекції та малюнки культурних рослин, доберіть інформацію, що з них виробляють

Культурні рослини й продукти, які з них виробляють:

  • Пшениця: хліб, макаронні вироби, борошно, випічка, пиво.
  • Ячмінь: крупи, пиво, віскі, корм для тварин.
  • Кукурудза: крупи, попкорн, етанол, корм для тварин, сироп.
  • Соняшник: рослинна олія, корм для птахів, халва.
  • Цукровий буряк: цукор, біоетанол, корм для тварин.
  • Овочі (наприклад, помідори, огірки): свіжі продукти, консерви, соки, соуси.

2. Дізнайтесь, які машини й механізми використовують для їх вирощування на полях.

Машини й механізми для вирощування культурних рослин на полях:

  • Трактори: універсальні аграрні машини для оранки, сівби, збирання врожаю.
  • Сівалки: для точного висіву насіння.
  • Комбайни: для збирання зернових культур.
  • Плуги: для первинної обробки ґрунту.
  • Борони: для подрібнення і вирівнювання ґрунту.

4. Розгляньте колекції та малюнки тварин, які є шкідниками полів. Для кількох видів поцікавтесь, яку шкоду та яким культурним рослинам поля вони наносять

Шкідники полів і шкода, яку вони наносять:

  • Колорадський жук: знищує листя картоплі, може призвести до повного знищення врожаю.
  • Хлібний турун: живиться коренями зернових культур, особливо пшениці, що призводить до погіршення їхнього живлення.
  • Попелиці: висмоктують соки з листя і можуть переносити вірусні захворювання.
  • Пирій: бур'ян, який конкурує з культурними рослинами за ресурси, знижуючи урожайність.

МЕДІАПОШУК

З доступних джерел добери інформацію про те, як птахи допомагають людині захищати поля від шкідників

Птахи відіграють важливу роль у захисті посівів від шкідників. Ось деякі способи, якими вони допомагають:

  1. Хижі птахи, такі як яструби, канюки, сови полюють на гризунів, таких як миші, полівки, хом'яки. Ці гризуни можуть завдавати значної шкоди врожаю, поїдаючи насіння та сходи рослин.
  2. Комахоїдні птахи, зокрема ластівки, синиці, горобці, жайворонки поїдають велику кількість комах-шкідників, які живляться листям, стеблами, корінням сільськогосподарських культур.
  3. Деякі птахи, наприклад, шпаки та граки, живляться шкідливими комахами на стадії лялечки, коли ті знаходяться в ґрунті, запобігаючи появі дорослих особин.

Завдання 3. Склади 2-3 харчових ланцюги екосистеми саду.

Ось кілька прикладів харчових ланцюгів, які можуть бути типовими для екосистеми саду:

  1. Яблуня (продуцент) → яблунева плодожерка (гусениця, консумент першого порядку) → птах (консумент другого порядку), такий як дрізд.
  2. Вишня (продуцент) → листоїд (консумент першого порядку) → жужелиця (консумент другого порядку).
  3. Груша (продуцент) → бронзівка волохата (консумент першого порядку) → сонечко семикрапкове (консумент другого порядку).

У цих ланцюгах плодові дерева служать продуцентами, які надають енергію та ресурси для різних видів комах (консументів першого порядку), які, своєю чергою, стають їжею для хижих комах та птахів (консументи другого порядку).

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви одну штучну екосистему, дві рослини і три тварини однієї із штучних екосистем

Одна з штучних екосистем - сад. Дві рослини, що можуть бути знайдені в саду: яблуня та вишня. Три тварини, які можуть бути частиною екосистеми саду: яблунева плодожерка (гусениця), бджола, сонечко семикрапкове

2. Чим штучні екосистеми відрізняються від природних?

Штучні екосистеми, такі як поля і сади, відрізняються від природних тим, що вони створені і керовані людиною. У штучних екосистемах людина визначає, які рослини висаджувати, у яких кількостях та на яких ділянках, а також контролює інші аспекти, як-от зрошення, внесення добрив і захист від шкідників. Натомість природні екосистеми формуються без прямого втручання людини і регулюються природними процесами та взаємодіями між організмами

3. На конкретному прикладі (поле або сад) поясни взаємозв’язки між організмами в екосистемі. Відповідь супроводжуй моделюванням ланцюга живлення, зазнач утворювачів і споживачів.

Взаємозв'язки між організмами в екосистемі поля можна пояснити на прикладі такого харчового ланцюга:

Пшениця (утворювач) → польова миша (споживач першого порядку) → сірий пугач (споживач другого порядку) У цій екосистемі пшениця, яка є продуцентом, використовує сонячне світло для створення органічних речовин через фотосинтез. Миша, яка є консументом першого порядку, живиться зернами пшениці. Сірий пугач, який є консументом другого порядку, полює на мишей. Ці взаємозв'язки формують структуру харчових взаємодій в екосистемі поля.

4. Чи доводилось тобі практикувати застосування способів поліпшення однієї із штучних екосистем? Розкажи, як це відбувалось та якими були наслідки

Наприклад, садівники можуть впроваджувати захист рослин, який включає моніторинг шкідників, використання хижих комах для боротьби зі шкідниками, а також обережне застосування пестицидів, щоб зберегти корисних комах. Такі методи можуть призвести до зменшення шкідників і підвищення врожайності без значного забруднення довкілля.

5. Крім поля і саду існують інші штучні екосистеми, наприклад ставок, акваріум, квіткова клумба, лісосмуга. Добери інформацію про одну із названих штучних екосистем, обери спосіб її презентації та презентуй на уроці

Ставок – це приклад штучної водної екосистеми, яка може бути створена для естетичного задоволення, розвитку біорізноманіття. Ставок може стати домом для різних видів риб, амфібій, водяних рослин і комах, таких як стрекози. Штучний ставок вимагає догляду, включаючи контроль рівня води, якості води та забезпечення достатнього рівня кисню для життя водяних організмів. Презентація такої екосистеми може включати зразки водяних рослин і тварин, схеми облаштування ставка і фотографії різноманіття життя в ставку

6. Склади казку для малят, персонажами якої стануть організми екосистеми поля чи саду. Звернись до вчителя/вчительки початкових класів з проханням прочитати її молодшим школярам. Зверни увагу, як вони сприйняли твою творчість. Можливо у майбутньому ти станеш казкарем?

Отже, спробую скласти казку для малят про організми в екосистемі саду.

Жили собі в великому саду Яблунька, Грушка та Сливка - добрі подружки. Щовесни вони радісно розпускали ніжні квітки і з нетерпінням чекали, коли на гілочках з'являться соковиті плоди.

Одного разу до саду завітали два жучки - Бронзівка Волохата та Хрущик Ненажера. Вони одразу кинулись об'їдати ніжне листячко на деревах. "Ой лишенько, зараз нам кінець!" - засмутились Яблунька, Грушка та Сливка.

Але раптом на допомогу прилетіли Синичка та Дятел - вони енергійно прогнали жуків геть із саду. "Ура, дякуємо вам, друзі!" - усміхнулись дерева. І знову в саду запанував спокій.

Отже, в природі все взаємопов'язано - і рослини, і комахи, і птахи. Разом вони створюють гармонію життя.

Сподіваюся, малятам сподобається така повчальна казочка! Я обов'язково запитаю вчителів початкових класів, як вона прийнята дітьми. Цікаво писати такі невеличкі історії!