1. Що називають многогранником?
Многогранником називають тіло, поверхня якого складається зі скінченної кількості многокутників.
2. Які грані многогранника називають сусідніми?
Дві грані многогранника називають сусідніми, якщо у них є спільне ребро
3. Що називають двогранним кутом многогранника?
Двогранним кутом многогранника при ребрі АВ називають двогранний кут з ребром АВ, грані якого містять сусідні грані многогранника, для яких ребро АВ є спільним.
4. Який многогранник називають опуклим?
Многогранник називають опуклим, якщо він розміщений по один бік від площини кожної його грані. Усі грані опуклого многогранника є опуклими многокутниками.
5. Що називають призмою?
Многогранник, дві грані якого — рівні n-кутники, що лежать у паралельних площинах, а решта n граней — паралелограми, називають n-кутною призмою.
6. Що називають висотою призми?
Висотою призми називають перпендикуляр, опущений з якої-небудь точки площини однієї основи на площину другої основи (рис. 16.6). Довжина висоти призми дорівнює відстані між площинами її основ.
7. Яку призму називають прямою? похилою?
Призму називають прямою, якщо її бічні ребра перпендикулярні до площини основи. Наприклад, прямокутний паралелепіпед є окремим видом прямої призми. Кожне бічне ребро прямої призми є її висотою. Усі бічні грані прямої призми — прямокутники.
Якщо призма не є прямою, то її називають похилою.
8. Яку призму називають правильною?
Призму називають правильною, якщо вона е прямою та її основа — правильний многокутник. Наприклад, куб є окремим видом правильної чотирикутної призми.
9. Що називають діагональним перерізом призми?
Розглянемо опуклу n-кутну призму (n-3). Переріз призми площиною, яка проходить через два бічних ребра, що не належать одній грані, перетинає основи призми по діагоналях
Такий переріз називають діагональним перерізом призми.
10. Що називають площею поверхні призми? бічної поверхні призми?
Площею бічної поверхні призми називають суму площ усіх її бічних граней.
Площею поверхні призми (ще говорять: «площа повної поверхні призми») називають суму площ усіх її граней.
Очевидно, що виконується така рівність:
Sп = Sб + 2Sосн , де
Sп — площа поверхні призми, Sб — площа бічної поверхні призми, Sосн — площа основи призми.
11. Чому дорівнює площа бічної поверхні прямої призми?
Площа бічної поверхні прямої призми дорівнює добутку периметра її основи та бічного ребра призми.