Урок 48. Тема: Утворення та розквіт елліністичних держав

Мета:

• познайомити учнів з історією та розвитком елліністичних держав; визначити основні риси еллінізму;
• розвивати вміння працювати з підручником, картками та удосконалювати навички роботи з історичної картою
• розвивати комунікативні здібності та вміння аналізувати, робити висновки; виховувати цікавість до історії.

Обладнання: карта «Розпад імперії Александра Македонського. Утворення елліністичних держав», підручник, картки з завданнями.

Тип уроку: засвоєння нових знань

План уроку

1. Розпад держави Александра Македонського. Утворення елліністичних держав.

2. Господарське та політичне життя держав. Основні риси еллінізму.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Виступи учнів:

• Східний похід Македонського (за допомогою карти);
• Історичний портрет Александра Македонського;
• Характер та зовнішність Македонського за його скульптурами та зображеннями;
• Озвучування міні-твіру на тему «Александр Македонський, як велика постать в історії».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діалог з дітьми

• Що могло статися з державою Александра Македонського після його смерті?
• Чому так сталося?
• Як це могло вплинути на подальший розвиток територій, які входили до його імперії?

Крім всього, ми сьогодні дізнаємося яким чином Причорномор’я брало участь у економічному розвитку елліністичних держав.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Розпад держави Александра Македонського. Утворення елліністичних держав.

Відразу ж після смерті Александра македонські полководці (діадохи) прийнялися ділити землі, що входили до створеної ним держави. У 301 р. до н.е. на місці імперії Александра утворилися царства: (скласти таблицю за допомогою підручника ст. 183-184 пункт 2)

Робота з картою

Розпад імперії Александра Македонського. Утворення елліністичних держав.

Діти показують царство та приналежні йому території.

Правителі цих держав, прагнучи зберегти зв'язки з рідною культурою, оточували себе атмосферою рідної вітчизни. При їхніх палацах знаходили теплий прийом грецькі скульптори, поети, філософи. Майстерних ремісників з Еллади також радо приймали на землях нових держав. Ці процеси сприяли просуванню на схід культури Еллади, де вона поєднувалася зі східною. Духовні надбання обох великих цивілізацій настільки глибоко проникли одне в одне, що виникла нова культура.

Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор’я з 323 до 30до н.е. У цей час у результаті боротьби між діадохами на місці держави Александра Македонського виникло кілька незалежних держав, політичний устрій яких поєднував елементи східних монархій з особливостями грецьких полісів. Культура еллінізму поєднувала традиції грецької та місцевих східних культур.

Найбільшим за територією серед нових держав було царство Селевкидів, зі столицею у місті Антіохія. Держава Селевкидів об'єднувала багато народів і племен. Територією царства проліг «Великий шовковий шлях». Значний розвиток торгівлі сприяв збагаченню та економічному піднесенню держави. Проте зберегти таку велику територію Селевкиди не змогли. Країна невпинно зменшувалась у розмірах, поки не досягла меж сучасної Сирії.

Наймогутнішою серед елліністичних держав був Єгипет зі столицею у місті Александрія. Правила державою династія Птолемеїв. Єгипет став основним виробником хліба серед країн Середземномор'я, а столиця держави — найбільшим культурним центром та торговим портом. За входом в Александрійську бухту велося спостереження з величезного маяка, розташованого на острові Фарос. Греки називали його одним із чудес світу. Поруч із гаванню знаходився царський палац.

Запитання

1. Якими були наслідки розпаду імперії Александра Македонського?
2. Як склалася доля новоутворених держав?

2. Господарське та політичне життя держав. Основні риси еллінізму.

Військові зіткнення впродовж трьох століть не припинялися, але носили більш локальний характер. Послідовники Птолемея І і Селевка Нікатора продовжували змагатися у Сирії, Фінікії і Малій Азії (так звані, Сирійські війни). Птолемеї, які володіли найпотужнішим флотом, змагались за панування у Македонії, Егейському морі і Греції. Спроби Македонії розширити свої володіння у Греції натрапляли на стійкий опір грецьких полісів. Від царства Селевкідів 283 до н.е. відпав Пергаму, в 260 року стала незалежною Каппадокія. Близько середини 3 століття відпали північно-східні сатрапії та утворилися незалежні Парфянське царство та Греко-Бактрійське царство.

Групова робота (парна робота все залежить від кількості учнів в класі)

Робота з картками

І група Розвиток торгівні

Найхарактернішою рисою економічного розвитку елліністичного суспільства було зростання торгівлі. Виникли нові великі торгові і ремісничі центри — Александрія у Єгипті, Антіохія на Оронті, Селевкія на Тигрі, ремісниче виробництво яких значною мірою було орієнтовано на зовнішній ринок. У приморських районах Малої Азії та Сирії створювалися нові поліси, які були і стратегічними пунктами, і адміністративними та економічними центрами. Встановилися регулярні морські зв'язки між Єгиптом, Сирією, Малою Азією, Грецією та Македонією. Були налагоджені торгові шляхи до Червоного моря, Персидської затоки і далі до Індії. Встановилися торгові зв'язки Єгипту із Причорномор'ям, Карфагену і Римом. Розширилися грошовий обіг та грошові операції, чому сприяла перекарбування у монету дорогоцінних металів, що зберігалися в скарбницях перських царів та храмів.

Запитяння

1. Вкажіть торгівельно-ремісничі центри та місця їх розташування.
2. Назвіть торгівельні шляхи елліністичних держав.
3. Що сприяло формуванню карбуванню власної монети.
4. Яким чином Причорномор’я пов’язане з елліністичними державами.

 

ІІ група Політичний розвиток

Півстолітній період боротьби між діадохами був по суті періодом становлення нового елліністичного суспільства зі складною структурою і новим типом держави. Нові елліністичні монархії поєднували в собі елементи східної деспотії з елементами полісного ладу. Характерні для полісів земельні відносини — приватна власність громадян і власність міста — ускладнювалися тим, що до міст приписувалися сільські території. Населення цих територій не ставало громадянами міста, але продовжувало володіти своїми ділянками, сплачуючи податки містам або приватним особам, які отримали ці землі від царя, а потім приписали їх до міста. На території, не приписаних до міст, вся земля вважалася царською. За даними єгипетських папірусів, вона ділилася на дві категорії: власне царську і «поступлені землі», тобто передані царем у дар своїм наближеним, а також невеликі ділянки, надані воїнам царя, клерухам, —клерухії. На цих землях могли знаходитися також місцеві села, жителі яких продовжували володіти своїми спадковими наділами, сплачуючи податки.

Запитання

1. Який тип держави з’явився?
2. Яким було життя жителів міста та села?
3. На які категорії ділилася територія та чим вони відрізнялися?

 

ІІІ група Соціальний склад населення

Складність земельних відносин зумовила багатошаровість соціальної структури елліністичних держав. Царський двір з його придворними, вища військова та цивільна адміністрація, найзаможніші городяни та вищі жрерці складали верхні шари. Численнішим був середній шар торговці та ремісники, персонал царської адміністрації, відкупники, клерухи та катеки, місцеві жерці, вчителі, лікарі та ін. До нижчих верств належало незаможне місцеве населення (лаой): залежні або напівзалежні хлібороби, що обробляли землю царя, знаті, міст, працівники царських майстерень. Вони вважалися особисто вільними, але були прикріплені до місця свого проживання, до тієї чи іншої майстерні або професії. Нижче за їх на соціальній сходах стояли раби.

Запитання

1. Вкажіть верстви населення.
2. Чим займалося населення.

 

ІV група (робота з підручником ст. 185)

Розвиток освіти та релігії

Запитання

1. Яка мова була розповсюджена?
2. Вкажіть, які навчальні та розважальні заклади було створено?
3. Яким чином розвивалася релігія?

V. Узагальнення та систематизація знань

Гра «Доміно»

 

«Моя теза»

Діти протягом 1-2 хвилин думають та записують на листочку висновок вивченого. Діти вивішують на дошку свої вислови, а потім колективом роблять загальний висновок.

 

VІ. Рефлексія

Саморефлексія

1. Чи справдилися мої очікування?

2. Про що мені хочеться поговорити?

3. Яку проблему хотілось би порушити?

VІІ. Домашнє завдання

Вибери завдання сам

- Опрацювати параграф (всім)

- Повідомлення про розвиток одного з новоутворених царств (Царство Птолемея; Царство Селевка; Царство Деметрія Поліокрета; Царство Лісіхама; Царство Кассандра)

- Пояснити залежність соціального розвитку від політичного

- Показати на прикладах вплив грецької культури на елліністичні країни

- Розкрити особливості економічного розвитку за допомогою карти

Випереджаюче завдання.

- Розток архітектури

- Особливості скульптури

Використана література

1. Тодосейчук В. Всесвітня історія. Історія України. Розробки уроків. 6 клас. – К. : ТОВ «Редакція газет гуманітарного циклу», 2014. – 120 с.
2. Гісем О. В. Історія стародавнього світу. Історія середніх віків. 6—7 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк.— К.; Х.: Веста, 2006. — 152 с.