Мета: формувати уміння характеризувати образ ліричної героїні поезії; розвивати навички виразного читання та творчі здібності; виховувати естетичні смаки, посилювати інтерес учнів до поезії.
Обладнення: портрет М. Цвєтаєвої; текст вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці», виставка збірок віршів М. Цвєтаєвої, вислови М. Цвєтаєвої.
Епіграф:
«Я бездумно люблю слова, их вид, их звук, их переменность, их неизменность. Ведь слово – Всё!»
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант.
1. Яке саме найбільше захоплення було у Марини Цвєтаєвої?
(Читати книги)
2. У скільки років Марина почала писати вірші?
(У 6 років)
3.Яка рослина є символом творчості поетеси?
(Горобина)
4. Ким мала стати за бажанням матері Марина?
(Музиканткою)
5. Як звали сестру, з якою зростала Марина?
(Анастасія)
6. Який російський поет посідав особливе місце у житті поетеси?
(Пушкін)
7. В якому вірші Марина Цвєтаєва пише про своє захоплення в дитинстві читати книги?
(«Книги в червоній палітурці)
8. Які книги любила читати в ранньому дитинстві Марина?
(Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра», «Принц та жебрак».
9. Яка назва першої книги Марини Цвєтаєвої?
(«Вечірній альбом»)
10. Скільки відомо музично-поетичних творів на вірші Марини Цвєтаєвої?
(350)
11. Музику яких відомих композиторів виконувала мати М. Цвєтаєвої?
(Грига,Шермана та інших)
12. Хто перший оцінив вірші Марини Цвєтаєвої?
(Максиміліан Валошин)
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
1. Робота з епіграфом.
- Як ви розумієте епіграф до уроку?
IV. Повідомлення теми і мети уроку.
V. Формування знань, умінь і навичок.
1. Робота над характеристикою образу ліричної героїні вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці».
А) Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо образ ліричної героїні.
Лірична героїня – це друге ліричне «Я» поетеси. Проте лірична героїня не ототожнюється з поетесою, з її душевним станом, а живе своїм життям, у новій художній дійсності.
Б) Завдання: прочитати виразно строфу і охарактеризувати ліричну героїню.
VI. Характеристика ліричної героїні за строфами вірша
І строфа. З самих перших рядків вірша ми дізнаємося, що дитинство ліричної героїні було для неї справжнім раєм, тому що саме тоді вона отримала найвище блаженство та насолоду, справжнє щастя – можливість читати книги. Книги є найвірнішими її друзями. Незважаючи на те, що вони мають затерту червону палітурку(адже їх не один раз тримали в руках і не один раз перечитували), для ліричної героїні вони надзвичайно цікаві.
ІІ строфа. Як тільки дули вивчені уроки, лірична героїня швидко сідала читати. Із короткого діалогу з матір`ю ми дізнаємось про те, що мати спокійно і суворо нагадувала дівчині, що вже пізно і треба відпочити від читання. Проте героїня просить матір дати їй ще трохи часу на читання, адже їй ще треба прочитати всього лише 10 стрічок. Та на щастя дівчинки матір часто забувала про те, що наказувала.
ІІІ строфа. І лірична героїня часто допізна читала книги, незважаючи на заборону. Чому ж мати часто забувала? Мабуть тому, що і сама була чимось дуже захоплена. Вона виконувала надзвичайно чарівні музичні твори композиторів: Грига, Шумана, Кюї. Ця чудова музика створювала в домі ліричної героїні атмосферу затишку, того дитячого раю, в якому вона могла спокійно поринути в цей надзвичайно цікавий світ книг.
IV строфа. Ліричн героїня з захопленням читає книгу Матка Твена «Пригоди Тома Сойєра»,переживає разом з головним героєм твору – хлопчиком Томом його небезпечні вилазки, його зустріч з індіанцем Джо та його перше кохання до дівчини Беркі.
V строфа. Вона знайомиться з іншим героєм – Геком Фіном і дізнається про те, що його намагається виховувати праведна тітка – вдова Дуглас. Та хлопчина тікає від неї у пошуках пригод і ховається у бочку з-під цукру, як Діоген.
VI строфа. Надзвичайно цікаві враження ліричної героїні і від прочитаної книги «Принц і Жебрак». Вона переживає разом з героями твору ті життєві зміни і події, які з ними відбуваються. Особливо її вражає, як Принц водночас став жебраком і що з ним відбувається у світі бідних.
VII строфа. Залишивши на мить своїх героїв, лірична героїня поринає у світ своїх почуттів. Проте швидко знову бажає читати книги.
VIII строфа. І для ліричної героїні знову настає золота пора. Золотими вона називає і імена своїх найулюбленіших героїв: Гека Фіна, Тома Сойєра, Принца, Жебрака, тому що вони є найкращими її ідеалами, героями сміливими та чистими серцями.
VII. Підсумок уроку.
Слово вчителя. Отже, підсумовуючи свої дослідження, ми можемо зробити висновок, що для ліричної героїні поезія М. Цвєтаєвої головним символом дитинства є книга. І улюбленіші книги дитинства стають для неї справжньою цінністю.
Хіба можна сказати про Марину Цвітаєву – «любила читати»? Вона жила книгою…
VIII. Домашнє завдання.
Підготуватись до уроку позакласного читання «У колі добрих героїв», прочитати на свій вибір книгу з добрим героєм
Дзізінська Г.П. Вчителька світової літератури Рахнівської ЗОШ І-ІІІ ст