Мета: продовжити ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом казки; удосконалювати навички виразного читання, аналізу тексту та характеристики героїв, визначення головної думки; виховувати любов до прекрасного, почуття добра та милосердя, показати силу справжнього мистецтва, виховувати любов до природи
Обладнання: ілюстрації дітей, портрет письменника, запис голосів птахів, спів солов’я, комп’ютерна презентація-слайди з видами Китаю, музичний твір Аляб’єва «Соловей».
Тип уроку – дослідження
«… глибина їх казок оманлива, здається, що ти вже сягнув дна, а перед тобою ще відкриті підводні країни.» Євген Богат
Виключно правильний шлях до краси – правда. Ф. Шаляпін
Мистецтво народжується життям, виростає з життя, і тому має життєдайну силу. Д. Кабалевський
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
Діти, ми на попередньому уроці почали вивчати казку Андерсена «Соловей». Ми пересвідчилися, що без казок Андерсена важко уявити життя. Вони потрібні і дітям, і дорослим. Читаючи казки, ми сприймаємо створений письменником світ як реальний. І хоча уявлення про добро і зло, про справжнє і фальшиве, які виникли під впливом казок Андерсена, не завжди знаходять відображення в житті, все ж ми вчимося протистояти нещирості, зраді, жадібності, душевній черствості, вчимося бачити красу, справжню дружбу, щиру любов. Отже, славетний казкар поруч, він залишиться з нами на все життя. І кожна зустріч з його витвором – це якесь відкриття.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.
От і сьогодні ми знову помандруємо у казковий заповідник Ганса Крістіана Андерсена – витвір його фантазії. Ми продовжимо знайомитися з прекрасним майстром пісенного мистецтва – Соловейком; торкнемося того чудового світу, який створений гарячим серцем казкаря (запис у зошит теми уроку).
1. Учитель.
Г. К. Андерсен належав до прибічників «поезії серця», котрі думали, що творчість – це імпровізація. Прикладом такої поезії і є казка «Соловей», написана за одну добу 11 – 12 жовтня 1843р. Глибоке почуття Г. К. Андерсена до знаменитої шведської оперної співачки Йенні Лінд наповнило новим змістом задум казки про короля і смерть. Внаслідок цього, центральною проблемою «Солов’я» стали роздуми Андерсена про мистецтво, його природу, місце життя в цьому світі. «Дякуючи Йенні Лінд, - писав Андерсен, - я вперше пізнав святість мистецтва і проникся почуттям обов’язку, що велить забувати себе заради високої мети мистецтва».
2. Бесіда:
Діти, читаючи вдома казку, ви малювали ілюстрації. На них ви зображували солов’я. Всі пташки на ваших роботах різні, але є і дещо однакове.
- Чи доводилось вам чути спів солов’я?
- Яке враження він на вас справляв? (прослуховування запису співу птахів). (Демонструються слайди на комп’ютері)
Дія казки відбувається в Китаї, країні з найдавнішою культурою. Китайські майстри залишили нащадкам неповторні й вічні архітектурні пам’ятки: загадкові й величні пагоди – вежеподібні меморіальні споруди на честь діяння буддійських святих, а також на честь важливих для китайців подій, палаци китайських імператорів, вироби з фарфору, малярські твори. Велика Китайська стіна, яку вивели будівники у 4 – 3 ст. до н. е. Китай – країна філософів, митців, мореплавців, мандрівників, винахідників (їм належить винахід пороху, мистецтво виготовлення порцеляни, шовку). Ще в далеку давнину китайці створили писемність. Весь світ знає китайські ієрогліфи. Протягом 7 – 13 ст. живопис займає центральне місце в образотворчому мистецтві Китаю. Художники прагнуть показати єднання людини з природою. Нанесені пензликом малюнки на шовкові сувої дивували точністю передачі краси природи, її рослинного і тваринного світу, це «Іволга на гранатовому дереві» - невідомий майстер Х – ХІІІ ст.., «Олені серед дерев червонолистого клена» - невідомий майстер Х ст.., фрагмент сувою Го Сі «Осінній туман розсіявся над горами і полонинами» - ХІ ст..
У світі дуже багато краси, якої ми часто не помічаємо. Мабуть, це через те, що ми її бачимо кожен день, і вважаємо, що нічого нового в ній нема. Але ж це не так. Настає момент, коли людина зовсім по-новому сприймає оточуючий її світ і відкриває для себе те, що раніше не помічала, - як сталося це з китайським імператором із казки Андерсена «Соловей».
Наша мета – на цьому уроці дослідити, яке завдання мистецтва; роль Серця, тобто «справжнього почуття» у створенні витворів мистецтва; положення митця у світі влади, багатства і бідності.
3. Евристична бесіда з «розгадуванням» підтексту.
Вже з перших абзаців, в експозиції, (розповідь про державу китайського імператора) казкар підкреслив думку, що живий соловей, тобто митець, - це саме прекрасне, що є в світі китайського імператора. Ні рукотворне чудо – палац «із дорогоцінної порцеляни», ні чудо, створене природою і людиною – прекрасний сад, - нічого не може бути вище чуда, створеного живою природою – солов’я.
- Чому ж імператор ні разу не чув про це чудо, яке живе в його лісі? (Солов’я краще слухати в лісі, а імператор і придворні живуть в палаці штучної краси, тому не мають ніякої уяви про живу красу – солов’я)
- Де у казці розпочинається зав’язка? (Імператор почув про солов’я і наказав знайти його)
- Як проходить розвиток подій?
- Чому Андерсен, коли описує враження імператора від співу солов’я, пише, що «в імператора виступили сльози на очах і потекли по щоках»? (Сльози мають магічну силу, вони здатні розтопити лід в душі людини. Згадаймо казку «Снігова королева»).
- Чому соловей відмовився від нагороди? (Він отримав нагороду від того, що серце імператора розтануло і він зміг почути і зрозуміти спів солов’я).
- Чому, на вашу думку, автор вводить в твір ще одного героя – солов’я штучного? (Андерсен хотів протиставити справжнє мистецтво штучному)
- Чому «бідні рибалки» не поділяли захоплення від співу штучного солов’я? (Тут іде поєдинок між Розумом і Серцем. Тільки те мистецтво, яке йде від самої особистості творця – від його серця, може проникнути в серце іншим. При допомозі Розуму неможливо осягнути стихію Серця. Це філософія Андерсена - мудреця).
- Чому імператор призначив штучного солов’я «імператорського нічного столика співаком з лівого боку»? Чому саме з лівого? (Художня деталь) (Бо з лівого боку – серце, навіть у імператора)
4. Таким чином ми підійшли до кульмінації – появи Смерті.
Описуючи торжество Смерті над імператором – автор безпощадний (Знаходимо місце в творі). Чому штучний соловей не розігнав мару? Чому не відгукнувся на прохання імператора? А чому прилетів справжній соловей? Адже імператор його забув! (Соловей прилітає до помираючого імператора, щоб підбадьорити і утішити його. «Моя пісня порадує тебе і заставить задуматись»).
- Про що повинен думати імператор?
- Отож, соловейко справжній відкриває нам загадку.
- В чому ж визначення справжнього мистецтва?
- Чому пісня солов’я так вразила Смерть?
Де розв’язка твору? (Соловей своїм мистецтвом перемагає Смерть). (Художня деталь).
- Чи не випадково в описі «воскресіння» імператора говориться про те, що «кров приливала до його серця»? (Пісня від серця солов’я переливається до серця імператора. Це не тільки фізичне воскресіння, а й духовне). В цьому поєдинку виграє справжній соловей.
Поет, як птах, дає те,
Що в нього є – пісню.
Г. К. Андерсен
5. Творча робота (в групах)
1) Словесне малювання (сад, плац, солов’ї – штучний і живий).
2) Вживання в образ. Розповідь на тему: «Якби я був(ла) соловейком».
IV. Оцінювання.
V. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя. Солов’я здавна народ прославляє в піснях, віршах, скульптурах… У фольклорі він втілює образ волі, друга, подарунка. Часто соловейко виступає в ролі крилатого посла. Йому повіряли люди свої таємниці, розповідали про свої радості і горе. Його наділяли ніжними епітетами «вільна пташка», «соловейко маленький». Талановитих співаків називали соловейками. Так, «українським соловейком» називали співака Анатолія Солов’яненка. Багато пісень співає він, і серед них «Не щебечи, соловейку» на слова Віктора Забіли і музику М. Глінки. (звучить фонограма). До солов’я звертався і український поет Тарас Шевченко. (чит. вірш).
Якщо ви втратили віру в себе і в свої сили, дуже втомилися, вам здається, що зло перемогло – зверніться до казок Андерсена і його герої допоможуть вам своєю вірою в силу добра. “Cвіт навколо нас сповнений краси. Розплющ очі і дивись!” – говорив Ганс Крістіан Андерсен.
VІ. Домашнє завдання (за вибором):
1. У саду китайського імператора росли найчудовіші квіти і на найкращих з них висіли срібні дзвіночки. Уявіть, що ви – садівник китайського імператора. Що б ви посадили в саду?
2. Опишіть зовнішній вигляд солов’я та враження від його співу.
3. Ви – китайський імператор і вперше почули спів солов’я в своєму палаці. Ви хочете поділитися своїм захопленням від співу пташки з японським імператором і пишете йому листа. Як би виглядав цей лист? Напишіть.
Черпіта Олена Василівна, вчителька світової літератури Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІ ст.№4