Урок 10. Тема: Літературна казка. Олександр Пушкін. Вступ до поеми Руслан і Людмила
Мета: розкрити поняття літературна казка, її особливості та відмінності від казки народної; розповісти учням про дитячі роки життя О.Пушкіна, зацікавити їх творчістю письменника; розвивати навички правильного, вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного, збагачувати словниковий запас; виховувати духовні якості.
Обладнання: дитячі портрети О.Пушкіна (мініатюра 1801-1803 рр. невідомого художника, гравюра Є.Гейтмана 1822р.), портрет О.Пушкіна роботи О.Кипренського, виставка книг «Казки О.Пушкіна», ілюстрації до його казок художників Палеху, звукозапис вступу до поеми «Руслан і Людмила» у виконанні А.Шварца.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу
Пушкін не міг не написати свої казки, тому що те, що з дитинства увійшло в серце поета, рано чи пізно мало відгукнутися. І тому, що геній створює весь світ, а не уламки його; а світ людський неможливо уявити без дитинства, як і дитинство не неможливе без казки. О.Шаров
Зміст роботи
Актуалізація знань з теми "Народні казки".
- Які твори усної народної творчості вам відомі?
- Які твори називають казками?
- Як створюються народні казки?
- Пригадайте головне правило казок
- Які види казок ви знаєте?
- З яких частин складається чарівна казка?
- Виразно прочитайте вірш Ліни Костенко. Героїв яких казок згадано в ньому? А яких казкових героїв знаєте ви? Які з них уособлюють добрі, злі сили?
Затишно дітям в пазусі казок.
Отак би й слухав про царя Салтана
або про те, як весело казок
обманює турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив,
про чаклуна, що все нас віті може.
І хто б там що кому не говорив,
а згине зло, і правда переможе!
Той у Яги царівну одбере,
той кам'яне поле переоре,
Кощей Безсмертний непремінно вмре
і всі безглуздя раптом переборе.
Лише борись, а щастя не втече–
не схаменешся — півжиття позаду.
І день, і ніч, і тисяча ночей…
Спасибі вам за цю Шехерезаду.
Робота над поняттям "літературна казка".
- Літературна казка з'явилася не як наслідок колективної творчості, її написав конкретний автор (Карло Коллоді "Пригоди Піноккіо", Г.К.Андерсен "Снігова Королева", Льюїс Керрол "Аліса в Країні Чудес".)
- Ми не тільки знаємо, хто написав ту чи іншу казку, ми відчуваємо присутність автора у ній. Автор не приховує свого ставлення до героїв, до того, що відбувається. Автор сміється, співчуває, жаліє, співпереживає.
- Літературна казка створюється у писемній формі.
- У казці літературній наявні побутові подробиці, часто вказано час і місце, де відбуваються події (із казки "Попелюшка" ми дізнаємося про тогочасну моду; про те, що Малюк і Карлсон мешкають у Стокгольмі, а Аліса - у Країні Чудес).
- Літературна казка може бути не тільки прозовою, а й віршованою ("Казка про мертву царівну та сімох богатирів" О.Пушкіна).
- Літературні казки умовно поділяються на дві групи:
- казки, в основу яких покладені фольклорні твори (казки Ш.Перро);
- власне авторські казки (А.Ліндгрен. "Пеппі Довгапанчоха").
Вікторина "Сторінками казок О.Пушкіна".
Жил-был поп,
Толоконный лоб.
Пошел поп по базару
Посмотреть кой-какого товару.
Навстречу ему Балда
Идет, сам не зная куда.
(«Сказка о попе и работнике его Балде»).
В синем море звезды блещут,
В синем море волны хлещут,
Туча по морю идет,
Бочка по морю плывет.
(«Сказка о царе Салтане...»)
Жил старик со своею старухой
У самого синего моря;
Они жили в ветхой землянке
Ровно тридцать лет и три года.
Старик ловил неводом рыбу,
Старуха пряла себе пряжу.
(«Сказка о рыбаке и рыбке»)
На девичник собираясь,
Вот царица, наряжаясь
Перед зеркальцем своим,
Перемолвилася с ним:
«Я ль, скажи мне, всех милее,
Всех румяней и белее?»
(«Сказка о мертвой царевне...»)
«Посади ты эту птицу, -
Молвил он царю, - на спицу;
Петушок мой золотой
Будет верный сторож твой:
Коль кругом все будет мирно,
Так сидеть он будет смирно;
Но лишь чуть со стороны
Ожидать тебе войны,
Иль набега силы бранной,
Иль другой беды незванной,
Вмиг тогда мой петушок
Приподымет гребешок,
Закричит и встрепенется,
И в то место обернется».
(«Сказка о золотом петушке»).
Слово вчителя про дитячі роки письменника.
План
1. Родина О.Пушкіна.
2. Ставлення до няні Орини Родіонівни.
3. Народна творчість - джерело натхнення поета.
- Словникова робота: пролог, лукоморье, неведомый, видения, брег, витязь, чредой, дядька, пленяет, чахнет.
- Мелодекламація вступу до поеми "Руслан і Людмила" вчителем (мовою оригіналу).
- Бесіда (на первинне сприйняття).
- Що ви уявляли, коли слухали ці рядки Пушкіна?
- Який твір вам нагадав уривок? Чому?
- Які російські народні казки згадали, коли слухали "Край лукомор'я..."?
- Які картини зображені в уривку? Опишіть їх, використовуючи слова з тексту.
- Які фарби переважатимуть у ваших уявних ілюстраціях?
Слово вчителя про особливості читання вступу.
• Читати повільно, урочисто.
• Робити логічні наголоси.
• Виділяти казкові картини паузами.
• Звернути увагу на вимову застарілих слів: дол, брег, чредой, златом. (Ці слова роблять картини вступу чарівними, казковими, відчувається, що події відбуваються дуже давно).
- Виразне читання вступу учнями.
- Прослуховування звукозапису уривка у виконанні А.Шварца.
- Робота з ілюстраціями до вступу художників Палеху.
Завдання. Уважно розглянути ілюстрації і дібрати до них рядки з тексту.
Які ілюстрації виконали б ви?
- Підсумкова бесіда.
- Використовуючи епіграф, доведіть, що народна творчість була невичерпним джерелом натхнення великого російського поета.
- Що в уривку "Край лукомор'я..." нагадує народну казку? Обґрунтуйте свою відповідь цитатами з тексту.
- Яка головна думка уривка?
Домашнє завдання.
Підготуватись до виразного читання уривка. Намалювати серію ілюстрацій до вступу або скласти кросворд "Край лукомор'я..." Завдання групі учнів: пояснити походження імен казкових персонажів (Баби Яги, Кощея Безсмертного).